Як усе починалося…

Перший запис у бортовому журналі. Історії, як же у мене з'явиласяця машина. Почну з того, що раніше я субу взагалі не розглядав… Які більшість, поглядав на BMW, переважно e46, що Але не раз відкоханої дружини чув що бехі звичайно нічого так, але суби крутіше=) "як вона виглядає ... А звук який ... Та й бехі - стандартнийшлях майже кожного пацана, з вітчизняного автопрому нарешті сістина біху... Пофіг що стару, іржаву, з напівдохлим табуном коней..."— її слова. І я задумався, почав придивлятися до субара, почитатипро них. Та що тут говорити — легенда ралі, а ралі ми любимо =)гарний звук опозитного двигуна, приваблива зовнішність... Є ймінуси — ресурс двигуна, перебірливість до масла, бензину, запчастин/витратників. І перший крок - продати улюблену славуту, яка служила мені вірою і правдою 6 довгих років. Продати, щоб невкидати більше грошей ні на тюнінг, ні на підтримкужиттєдіяльності, ні на десятки літрів бензину. І збирати, збирати, збирати...
Одну таку продавав знайомий. 2 літри, на автоматі. Навіть давпрокотитися день, щоб я швидше дозрів. Олені машина дужесподобалася... І ми зайнялися цією можливістю. Славуту було проданоі ось уже за кілька днів планували стати повноцінними власникамиАкорду. Надійного, екстравагантного, універсального. Але економіказробила свої корективи. Угода не відбулася. Попереду були місяціважких очікувань, виборів автомобіля та пересування громадськимтранспортом. Однак весна та літо врятували нас від громадськоготранспорту пішими прогулянками на свіжому повітрі. За цей часстежив за динамікою цін як на Акорди, так і на субару різнихпоколінь. Подивилися Forester 2.0XT, здається 2004 року…проїхалися… Так, пре… але якось посмикується, вся бочина булапритерта і фарбована, косяків багато, та й мотор під питанням…Шукаємо далі. Багато хто почав переконувати, що якщо акорд — толише 2.4, він хоч їде… Потім, перебуваючи проїздом у Києві, подивилися наживо Subaru Impreza WRX 2007 р.В. У легендарномукузові "лисиця". Червоний колір їй личить. Господиня — молодадівчина, дуже приємна і цікава, розповіла машиною все, що знала, нічого не приховувала. Пропонувала забирати її за 12к у.О. Однак умашини вже пробіг 120к. Не мало, як за мірками Subaru ej255.Сказали, що подумаємо і поїхали на відпочинок. Тут же отримуємоSMS, що ми справили враження дуже дбайливих автовласників і вонахотіла б, щоб її улюблениця дісталася саме нам. Нас це зворушило ітрохи засмутило, тому що ми розуміли, що наш бюджет ще не дотягуєдо цієї суми. З сумом мріємо про Subaru далі. Перед цим був щесимпатичний варіант у вигляді Impreza GT. Але виявилося, що тамповний ребілд кузова, непогано зроблений, але все одно, машина дужестара… ну не хочеться брати мумію і намагатися її оживити… Йшлимісяці, кожен день заглядав на субару-форуми та на сайтиавто-продажів. На форумі багато яскравих машин з'являлося, алебюджет бюджет диктував свої умови. Вже навіть змирилися, щоназустріч зимі вийдемо пішки.

Черговий ранок… переглядаю auto.ria
Subaru impreza WRX 2008 року… Покемон… чорний… КРАСОВЕЦЬ!
але все ще дорого і надто добре, щоб бути правдою…
А в оголошенні приписка — Ви можете купити цей автомобіль черезПриватБанк. Але як можна довіряти банкам у нинішній ситуації? Дізнаємось, що вона стоїть у Дніпропетровську на майданчику ПБ. НаДень народження отримую смс від господарки червоної київськоїлисиці. Мовляв продаємо терміново, скинули до 11к, а ви забирайтеза 10! Прям аж зачепило… Задумались. Відгуляли мій ДР і їдемонайближчими вихідними до Дніпра, начебто просто погуляти з друзями.Дорогою заїжджаємо на майданчик. Стоїть, чорна така, хорт.Заздалегідь домовилися із субароводом/евоводом Кареном. Попросили унього допомоги, консультації. Він люб'язно погодився під'їхати намайданчик і помацати машинку товщиноміром ЛКП. На перший погляд, всі, як в описі, фарбовані тільки арки. Нічого кримінального. Протемашина подекуди так старанно полірувалася, що більше вона невитримає такого піклування. Послухали мотор, подивилися салон, Карен сказав, що за машинку варто поборотися. Чому "поборотися", запитайте Ви. Але це майданчик Приват-Банку. Потрібно було податизаявку на участь в аукціоні, почекати 5 днів та в телефонномурежимі робити ставки за право володіння цим лотом. Таких напруженихднів, як я думав на той момент, я ще не мав. Але ми виявилисяєдиними кандидатами, тож право викупу авто перейшло до насбеззастережно. Спілкуємося з менеджером у телефонному режимі, уточнюємо безліч деталей, він запевняє нас, що машину можназабирати. Зриваюся з роботи, їдемо з Оленою до Дніпра. Домовилися зКареном, що приженемо машину до нього на огляд та остаточнийвердикт щодо технічного стану. Проте все не могло йти так гладко.На майданчику кажуть, що машину ми не можемо відвезти на СТО. Япочинаю сперечатися, що такий автомобіль без огляду двигуна неможна купувати. Наші аргументи їх не переконали… Нам навідрізвідмовляють. Однак ми наполягали, що їхній менеджер сказав, що миможемо везти машину на СТО, як тільки виграємо аукціон. Начальникмайданчика був змушений погодитися, посилаючись на недосвідченістьсвого підопічного, і пояснюючи, що якби не ця помилка, він би намне дозволив. Але це не все. Ми чуємо, що машину забрати сьогодні незможемо. Більше того, навіть за тиждень навряд чи зможемо. Вонадосі оформлена на попереднього власника. Далі йде довгий годинниклайки в телефонному режимі з менеджером, який нас дезінформував.При тому, що він перестав брати трубку, коли зрозумів, щонакосячив. Дзвінки до головного колл-центру привату, багато обуреньта вимог пов'язати нас із начальством цього менеджера… Всебезуспішно. Але й на цьому новини не скінчилися. Нас заспокоїли, вибачилися, але сказали, що ще тижнів півтора-два піде наоформлення авто. Так, ми можемо не перейматися, ми її заберемо.Залишилося лише заплатити завдаток (близько 30% оціночної вартості)і вони розпочнуть процес оформлення.

АЛЕ ЯК? ЯК ВОНИ МОЖУТЬ РОЗПОРОДЖУВАТИСЯ АВТО, ЯКЕ ЗА ФАКТОМ ЇМНЕ НАЛЕЖИТЬ? Я намагався випитати, який папірець мені дадуть, щоб яміг довести, що гроші йдуть на придбання саме цього авто, якенавіть не значиться в майні цього авто-майданчика і приват-банку вцілому. Загалом, години суперечок, знову прохання зв'язати значальством… все без толку.
Ми панікуємо, думаємо що це розлучення, і що ніяк потім недоведемо, що вони нам повинні саме цю машину, або повернути нашігроші назад. Жахливо вимотані та засмучені їдемо до Запоріжжя.Забув згадати, технічний огляд дав підтвердження, що машина увідмінному стані і треба таки забирати. Весь вечір і вся нічпройшла в болісних роздумах. А чи не намагаються кинути нас накруглу суму. Але віра в те, що має колись повести, окрилює. Вранційду до банку, намагаюся у менеджерів з'ясувати, чи це нормальнапрактика, платити за машину, яка ще не належить банку. Вони кажуть, що такого не може бути. Усередині знову щось стиснулося тазапанікувало. Але чуйний начальник відділення банку взявсядопомогти розібратися у ситуації. На вуха було піднято кількаважливих особистостей банку, який взяли це питання під свійконтроль. Через час повідомили, що справді таке можливе, оскількиавтомобіль продає працівник банку. І йому дозволили виставити автона майданчик ще до переоформлення.
Тремтячими руками несу до каси аванс. Мені пообіцяли, що оформленнямаксимально прискорять і що через 5 днів я вже заберу свою мрію.Але, як і належить, переоформляли 2 тижні. Саааамі важкі два тижні.Ті 5 днів в очікуванні аукціону просто відпустка. А щодня чуємо відбатьків, що якось усе підозріло, походу вас кинули…

І ось ДЕНЬ Х. 15-го липня нам повідомляють, що документи готові .16-го рано вранці ми вирушили до Дніпропетровська, ще кілька годинбюрократії і викочуємося з майданчика… На чорному звірі, щобурчить. Та що там скромничати. МОНСТР!

Дихали додому без пригод… а про те, що і як відбувалося далі —напишу трохи згодом.

> "не перемикайтеся! " (с)