Наша мега подорож ч.3

Частина 1
Частина 2
День четвертий
Прокинулися, поїли і в дорогу .
Коте, як без нього.

У Золочеві є замок, його треба подивитися, але ось облом, туристівпускають тільки з 12:00, а у нас щільний графік.

Коля + Юра
а ось і самі

День п'ятий
Умань судячи по всьому курортне місто.Калдирят і барижат все комуне ліньки.
Вхід до Софіївський парк напівбезкоштовний, тобто для місцевихжителів безкоштовний, а для приїжджих платний.Але якщо пройтиворота рано вранці, то можна заощадити 20 грн з носа.

Софіївський парк прекрасний.

Дорога додому здається довшою. Скінчився бензин.Я зупинився наузбіччі, долив з каністри.А не тут-то було, не заводиться.Глянув укарбюратор - мокрий.Достав свічку, спробував на іскру -іскра є, алеякось не рівномірно.Почав я грішити на своє електронне запалення.Зняв "сонарік", поставив контакти - начебто завелося. Почав їхати, знову глухне. Звевся весь, і вже сутеніло початок. Дістав я "краватку" і голосую. Хлопець на 99-й мене зачепив і дотягнув докафешки з яскравими ліхтарями :)
Далі був розпач. Одна з проблем була у кришці трамблера. Іскратобто ні. Досвідченим шляхом було обрано положення ВКЛ. :)
Почав заводити, а таке відчуття що свічки викручені - немаєкомпресії. Зняв клапанну кришку, звірив мітки на колінвалі тарозподільнику. І жахнувся - розподільник "відстає" на 5-6 ланокланцюга. Ланцюг розтягнутий до непристойності. Адже тільки минулогороку міняв :) Загалом, ланцюг я перекинув. Мітки зійшлися. І одиво, синявка завелася. Все ще не вірячи своєму щастю, я її неглушу - прогріваю. Сідаємо, їдемо. Від'їжджаю кілометрів п'ять відтого села, і глухну: (темінь, вже готуюся ночувати в машині. Відкривкапот, погладив кришку трамблера. Спробував завести на останок, івона завелася. Чудо-чудове і диво-дивне з цією машиною :) Добудинку 150 км. Ніч. Світло у мене жахливе. Останні кілометри бачивлише роздільну. Додому заїхали о пів на четверту ранку, вже 30липня 2013 року.

Наприкінці.
Весь екіпаж дуже задоволений нашою подорожжю.
Більшість наших близьких відмовляли нас від поїздки, вважали ідеюнавіженою. Вважали, що на Синявці неможливо від'їжджати далеко відбудинку. Але, як каже моя подружка - "ми зробили це." :)
Це далеко не остання наша подорож. Наприкінці місяця плануєтьсяпоїздка до Слов'яногорська.

Подяки.
Золотими лаврами та низьким поклоном висловлюю подяку нашій тещі, великою та прекрасною І.М. За спонсорування нашої подорожі.
Дякую братові Сергію за фотоапарат, реєстратор та ноку знавігатором.
Дякую тату за те, що підмінив мене на роботі.
Дякую мамі за те, що всю нашу дорогу вона старанно молилася занас.