Тепер це моя колишня і дуже улюблена машина, з якою стільки хороших спогадів, в якій стільки моєї душі залишилося. І звичайно, не ламається, ну а я? Поки у мене транспорт під назвою коляска. Так, я стала мамою, і мої прогулянки поки що з донечкою не дуже довгі, але знаю, що краще в переді, хвіст пістолетом тримати. А там хто знає, може, у мене з'явиться новий друг, але це інша історія.
А поки що це перші рядки з моменту нашої дружби з VW. Це була довгоочікувана машина, оскільки я замовила її в грудні 2010 року. Нам сказали, що робити її будуть 8 тижнів, потім, поки привезуть, не менше 3 місяців очікувань. І ось вона у мене. Приїхавши до салону, я відразу її побачила. Перед вибором авто я довго дивилася, їздила по автосалонах. Перед вибором був Фіат 500, вона була в принципі тією машиною, про яку я мріяла 2 роки. Все мені подобалось і зовні, і всередині, і на тест-драйві їздила, все мені подобалося. Фіат Уно 1988 року на механіці, а я хотіла тільки механіку. Дуже була розстроєна, що не захотіли привезти саме те, що хотілося мені, і тут знову пішов вибір. Не те все, і тут ми випадково зайшли в салон VW, посиділи в GTI, сподобалося зручне сидіння, сіли в Гольф і зрозуміли, що це саме те, що шукали.
Довго вибирали опції, що потрібно, що не потрібно, і ось вона вже тут. Все подобається: підвіска м'яка, салон тихий, музика що треба, на поворотах додаткові протитуманки включаються. Мрія збулася! Зараз перед вибором дисків, хочеться поміняти стопи, обклеїти, зробити ще яскравіше. Свій Гольфік буду плекати і берегти. У всього є душа, і як ти будеш ставитися до речі, так і вона тебе буде радувати.
Повільно спустився на улюблене місто вечір, а я з нетерпінням чекаю нашої нової зустрічі. Ти стоїш граціозно на мокрому асфальті, чекаєш мене, щоб завестися в пориві вогненної пристрасті. Я закохалася з першого погляду в твої тонкі лінії, у твої очі кольору блискавки, твій запах "Смак бензину". Я люблю тебе, МОЯ МАШИНА!
П.с. Це від щирого серця. Я не співаю, але коли віддаєш частину своєї душі...




























