2 роки разом. Як швидко летить час!

Вчора виповнилося рівно 2 роки як ми з Паджеріком разом. Швидко часпролітав!
Як він до мене потрапив? .. Та дуже просто.Це подарунок батьків намоє 20 річчя. В зуби не дивляться, але почнемо по порядку. Їїприберегти на перше ТО і виправлення дрібних косяків.( Ох як же япомилявся коли думав що тих грошей мені вистачить! ) Для себе ячітко вирішив що хочу саме позашляховик
Вимоги були простими.Зручна посадка, комфорт у тривалих поїздках іхороша прохідність.+ Бажано дизель.Але головним критерієм булаціна.
Вибирав я з Паджеро спорт 1, Хендай Теракан та Галлопера.Радивбатько.Я тоді взагалі нічого не знав про старих позашляховиків.
Галлопер відпав через занадто слабкий движок. До Таракан явідмовився навіть підходить ( Дуже специфічний зовнішній вигляд). Ав Паджеро спорт 1 я просто не вліз. З моїм зростанням у ньомуробити було нічого. Регулювань сидінь та керма катастрофічно невистачало, низький дах закривав огляд і посадка давали зрозуміти, що довго за кермом цього монстра я не висиджу. Тут мені й порадилиПаджеро Ваґон. Ось тільки 2 покоління :) Але живих їх немає.Взагалі. Переглянув 5 або 6 варіантів я зрозумів, що не доля.Єдиний гідний напівтруп викупив за 2 дні до мого приїзду. Часстискав. Батько нервувався, мати різала бюджет, бо хотіла доТуреччини. І я побачив продаж Паджеро 3 . У версії Дакар. Дизель3.2 автомат. Зателефонував з власником і домовився зустрітисязавтра на СТО, щоб перевірити машинку. Була лише одна проблема.Майже 600 км між мною і тим, але не це виявилося проблемою.Проблема чекала на мене там. 18 вогнищ іржі. 4 наскрізні вогнищакорозії на кузові (задні крила наскрізь! ) кілограми шпаклівки.Мертва турбіна, 20 літрів витрата дизеля, помилки по ДВЗ таКоробки. Проблеми з охолодженням. І повна відмова власника скинутихоч трохи на ремонт. Ну, значить, не доля. Почав дивитися варіантиза місцем у Києві. За паджеро в моїй бюджеті були тільки 3.0 араби.Була одна КIA Соренто, але фарбована вся морда. Причому доситьхалатно. Журбинка. Почав брати квитки додому. І тут дзвінок відбатька. Бери квитки… до міста на самий кордон із Білоруссю. Тамйого старий знайомий виставив на продаж свій Паджерік. Ну що ж півдня і я там. Машинка зовні норм. Усі проміжки в ідеалі. Усього1
незначна помилка Завівся в мороз з пів стусану. Іржа на задніхарках та двері багажника. А так усі в ідеалі. 3.2 дизель намеханіці. Салон синя ганчірка. У нормальному стані. Пробіг реальний343 тис. Беремо! Як виявило даремно. Підлога бака присадок. ТНВДвистачило менше ніж на 10 тис. Сизий димок з труби. Помилок купа, але всі були програмно заглушені. Половина лампочок на приборціприбрані, щоб не світилися помилки. Машина ідеально завелася лишетому, що її заздалегідь прогріли.
Машину ґрунтовно готували з продажу. Ось тільки зі старої дружбизабули про це сказати. Ну та гаразд. Бог їм суддя. Виявили всі ціпроблеми згодом. Тож було вже пізно сваритися. Оглядавши машину напідйомнику мої друзі просто сказали:«Не треба. Просто продай її, акраще викинься». Але нема. Для мене її відновлення стало справоюпринципу. І мені це майже вдалося.
Сил і часу в неї вкладено неміряно.
Грошей ще більше. За 2 роки машина пройшла 22 тисячі кілометрів. Їївідновлення стало мені в 6500 доларів і це ще не фінал. Заразтривають кузовні роботи. Варимо дупу. Принагідно розбираємо салон.Зачищаємо до металу, ґрунтуємо та фарбуємо. Купуються всі паливнішланги для повної заміни магістралі. У дорозі мідні гальмівнішланги. Днище готується під піскострум та антикор. Зараз домовляюсяз майстром за повне фарбування в раптор. На черзі повнашумоізоляція. Потім експедиційний спальник. І ще багато чого.Планів дуже багато. Робимо все якісно та поетапно. На все одразу невистачає ні грошей, ні часу. Але ми нікуди не поспішаємо.
Кожний іржавий болтик ми змінюємо на новий, кожну стомлену кліпсузамінюємо. Всі металеві запчастини що знімаємо відразу напіскострумені і в гальваніку або на фарбування. Вся електропроводкаперевіряється, робиться і заново замотується. Всі кріплення підзаміну. Лише оригінал. Підхід є максимально серйозним. Навіщо? Хочубути цілком упевненим у своїй машині. Можливо це перебір, але цемій вибір, моя машина. Що хочу те й роблю 😋
Чи машина буде продаватися? Думаю ні. Машина робиться собі. Длядуші. Я ловлю кайф від самого її відновлення. Мені подобаєтьсядивитися як з кожним новим етапом вона виглядає все краще та краще.Подобається порівнювати фото до та після проведених робіт на певнійділянці. Подобається цілими днями копатися в ній у компанії новихдрузів та однодумців. Завдяки цій машині я познайомився звеличезною кількістю дуже цікавих людей. З вами мої друзі! Дякую щочитаєте та ділитесь порадами, допомагаєте та терпите мої дебільніпитання 😁
Так само моя машина привернула увагу кількох майстрів з місцевихСТО. Мій підхід до такого детального відновлення машини їхздивував. І вони запропонували мені допомогу, хороші ціни і зрадістю мені допомагають та дають поради. У процесі постійнихремонтів я дуже багато чого навчився.
Так що воно того варте.
Якби я знав заздалегідь про всі проблеми, косяках та недоліках цієїмоделі купив би я знову цю машину? Так. Можливо інший екземпляр алеточно це був би Паджеро.