Виїхали з Дніпра близько 16-00.Однак, не врахували, що багато хтотак зробив напередодні першотравневих свят, і тому години двістояли на митниці — на кордоні. Батьківщина прийняла неласково —спочатку хамили на митниці, потім пішли диво-дороги.Треба сказати, що багато колег, які не були в Росії, запевняли мене, яка там жила12 років, що там все добре, в тому числі в плані доріг. Ну вже вбудь-якому випадку краще ніж в Україні! Мабуть, ЗМІ-таки діє наїхню неокреплую психіку) Починаючи від кордону, по білгородській, курскою, орловській, тульській, московській областях - всюди трасуремонтували, мабуть колись вона стане Що мене вразило - це хаотичнорозкидані знаки обмеження швидкості, жодної закономірності в їхрозстановці я не помітила. Знаки можуть йти в такому порядку — 90, 70, 50, 40, 40 (зона дії 15км), 50 (через 100 метрів після 40), 70, 40, 90, 40 — і розставлені через кожні метри 200. Тобто навіть якщодесь йде справді неакуратно зрізаний шматок полотна — то з такоюрозстановкою знаків фіг встигнеш зреагувати на чергове обмеження в40 кмч, особливо вночі… Ну гаразд, не будемо про сумне. До речі, народ, там доремонтували-таки трасу? )) У нижній ми могли б приїхатинавіть годинникам до 12ти 1го травня, проте у володимирськійобласті натрапили на незрозумілу пробку, в результаті простояли ітам години 2. Але треба сказати, що тим, хто їхав у напрямку напівдень, було набагато гірше. Зустрічені весь час, навіть уночі, йшли суцільним потоком, що безперервно… Люди, зголоднілі по теплу, прагнули на південь…
У Нижній приїхали десь о 14-00 місцевим часу, втомлені як чорти, а я ще й захворіла в дорозі) останні кілометрів 300 їхала зтемпературою 38… Ну та гаразд, все добре, що добре кінчається) Затеввечері ми спостерігали офігенну красу захід сонця. І взагалі, з 9поверху відкривався гарний краєвид на Автозавод) Він взагаліздалеку нічого такий))) Прокатилися по рідних місцях, пофоткалавиди, які ніколи не фотографувала, доки жила у Нижньому. Відчуласебе туристом)Валерій Палич
Верхневолзька
Взагалі дуже дивно було після України, всієї в зелені та в цвіті, бачити голі гілки дерев у Нижньому. Все ж майже тисяча кілометрівна північ — це не мало)) Але квіточки я і тут знайшла))Нижньоволзька
Нижньоволзька
Звичайно ж я не могла проїхати повз альму матер — ННГУ, фізичнийфакультет) Хоч і було вже годин 11 вечора, посидіти на сходинціперед третім корпусом це святе! На жаль, часу було дуже мало, тому5го травня по обіді ми виїхали з Нижнього. Намагалися підгадати часте щоб доїхати до світанку до меморіалу, присвяченого Курськійбитві, в белгородской области. Згодом не прогадали — якраз тількивстало сонечко — і ми під'їхали до меморіалу.
У пів на шосту ранку тут тихо-тихо, і тільки співаютьсолов'ї…
< /p>
І страшно уявити, що тут було в серпні 43-го…
Вогнева позиція артилеристів:
< /
Пам'ятник танкістам:
Льотчикам:
А зараз тут співають солов'ї…
Коментарі4
Круто!, треба буде детально прочитати всі твої подорожі))
Ласкаво просимо до бортового журналу ;)
Хороший звіт та відмінні фотографії. Особливо сподобалася п'ята,)))
Ніфіга напевно ще довго не відремонтують! Учора ганяв до товариша по Новій Ризі від Москви км 60 ну і назад в мск (розумію що ви їхали не цією трасою), але там саме так і стоять знаки - безладно і хаотично У темряві то ви маєте рацію, ваше супер було...