Про амортизатори та передню підвіску.

Проблеми з французькою ходовою відомі всім. Перемудрили нашілюбителі земноводних з адаптацією під суворі дорожні умови —підвіска вийшла м'якою, пробивною та меганенадійною.

Я б давно вже поміняв запчастини ходової на ті самі про які всінапевно знають, але споконвічна любов до кулі послужила погануслужбу. Ті самі остогидлі "синенькі" штатні, які почали стукати надругий же день - то аміки були цілком собі кошерні Каяби, і меневони в принципі влаштовували, принаймні краще за початкові.
Сайлентблоки задньої балки були поміняні минулого року на посиленівід Пежо (аналог від Сасік) — а передня підвіска поки щовлаштовувала. Але влітку, забираючи сім'ю від тещі, влупився я в "ямковість" на Хмельницькій об'їзній, і через кілька тижнів почавчути все металеве брязкіт праворуч. Ні візуальний огляд, нідіагностика на ямі нічого підозрілого не виявили. Я вже грішив навідомі проблеми у вигляді бачка омивача, кожух турбіни абоглушника, в крайньому випадку на опору стійки — як випадково прививернутому колесі похитав правий амортизатор. Він вільно ходив підрукою, видаючи ті самі звуки. Причому зараза така, вловити це булоскладно — при знятому колесі, або рівно поставлених колесах —стукоту не було. А при їзді навіть на ідеально рівній дорозі —тарабанив як консервна банка.

Візит до офіціалу підтвердив — люфт штока правого амортизатора.Відходив він грішних тисяч 30 не більше. Вирішено було неповторювати помилок юності — і міняти збірки вкупі. Рецепт відомий, Більштайни Б-4, Гайки від ДС-4, опори і підшипники Лемфордер, викладений багато де . . Наприклад тут:Перший тиждень ніякихвідчуттів, крім зниклого стуку, не приніс. Але потім поступоворізниця стала виявлятися. Опишу свої спостереження:
1. Явно тихіше робота ходової
2. Найгостріше стало руління, ймовірно за рахунок зменшеннякренів
3. Зникли клювання носом при гальмуванні
4. Машина стала зібранішою і жорсткішою, але не жорсткою. Взагалімаст хев — однозначно!