А ось ніфіга не тихіша за польмострів…

У турботі про комфорт слуху мого сімейства напередодні далекоговиїзду за 2 тис км, і, будучи вкрай незадоволеним звучаннямфордівського вихлопу, махнув рукою і витратився на півмостровськийштатний глушник. Вваливши в сумі 1300 грн. (сам глушак від 1, 6 д, 26 см гофра, хомути, сполучні вставки та г-подібні відводи, за двадні спорудив новий вихлоп з нуля. Прокладку колектора вирубав зякоїсь вазовської трикутної на 52мм, відведення від колектора нагофру пустив з нержавіючої сталі, гофру провів під лапою опоридвигуна, від гофри з двох 90 градусних сантехнічних відведеньзробив приблизно 130 градусний поворотом вхід у глушник.Першнюопору глушника використовував штатну, задню зробив самопал зтрубного хомута, одягненого на трубу підвісу двигуна гаків дляланосівських гумок Вийшло досить м'яко і рухомо, але, на жаль, виявилося, що штатний т3-й глушник працює далеко не в рази тихішеза попередній варіант, а в кращому випадку, відсотків на 15-20тихіше. Що сумно. Наступним варіантом спробую пристосуватидодатковий резонатор тепер до цього глушака, а далі хіба що опоридвигуна міняти - можливо, собака саме в них порилася і вібраціяпросто передається безпосередньо на кузов, а глушник і не винен.П.С. Після збирання глушака нашвидкуруч забув молотковою фарбоюплями шпаклівки. До осені Дон-Жуана так, а там видно буде — тампідлога кузова під переварювання і категорично необхіднийпіскострумин, щоб остаточно виявити всі боки по залізу.