У мене не проскочиш!

/**/

Жив-був «Жигуля».

Коли він з'явився на світ, то навколо його було безліч таких жебратів «Жигулят».
"ще один виїхав, широкої тобі дороги" — бібікаливони йому в слід.
< Але раптово на зовсім юного й недосвідченого «Жигульонка»наїхав великий брудний «Камаз».?
— Бачив, але я їжджу всього два місяці, думавпроскочу…
— Ха-ха-ха, загримів «Камаз»:Я двадцять років їжджу, умене не проскочиш!

Підлікувавшись, «Жигульонка» продовжила свій шлях на дорозі, уважнодивлячись на всі боки. Іноземці.

З дороги, село! — зневажливо сигналили вонийому.

>

Особливо не любили його «Мерини» і «Бумери», кожен з них вважавсвоїм обов'язком обігнати і «підрізати» його, несамовито гудячи ісигналячи фарами., що йому не під силу тягатися з цимиаристократами доріг.
Він мовчки терпів і потихеньку катався, пропускаючи всіх. Новенький«Бумер», летячи йому назустріч, заморгав фарами:А ну геть з дороги, Калгоспник, я проскочу!

У нього закипіла «гаряча кров»:
-Брешеш, не візьмеш, у мене не проскочиш!
< /p>