Глючим, п'ять.
З'їздив у Вишгород на "нову пошту" — на зворотній дорозі Матильдапочала п'яти, стріляти, сіпатися.
Особливо розбиратися не став, бо захворів на грип. Температурив, жер ліки, кашляв і тремтів.
Спочатку вижрав всю аптечку.Парацетамол всякий і анальгін.Потомдоукомплектував.Друзі привезли фруктів і крутих ліків - пішов напоправку.
Через тиждень трохи вичухався — поїхав у магаз за продуктами.Морозиспали, вдарила відлига, і я, як на катері, влітав у величезнікалюжі, з клацанням убитої подушки і п'ятірінням. Не взапобіжниках.Плюс почала блимати ліва фара далекогосвітла.Круть.Летимо на глючному відрі по воді. Викликав хлопця зроботи, на Волзі, смикнув він мене якоюсь мотузкою, заїхав нароботу, взяв зарядку і поїхав додому. Жерсть, бляха, бляха. Менеб'є озноб, машину теж трусить.
Коментарі8
Чекаю вже друковане видання бортжурналу на полицях магазинів!
WTF?))))
Бо цікаво читати) Немає дійсно цікаво читати, як якась історія людини та авто. Все, в тираж!
Спасибо) Як казав один мій знайомий Юрій Юрійович (великий любитель автомобілів), відносини чоловіка і машини, часто не менш складні, ніж відносини чоловіка і жінки. Я сприймаю машину, як живий організм, зі своїми примхами і харакером .Ще раз дякую з...
Головне не зупиняйся!)
Я і не зупиняюся. Просто не завжди є час і бажання вести БП, тому з'являюся наскоками і вивалюю все купою.)
Я твої записи теж на одному подиху читаю, начебто нічого особливого, але манера написання - вогонь )
Спасибі) Я не думав, що комусь буде цікава розповідь про пригоди старої машини)