Оскільки на щоденному ІЖе втретє розібраний ДВС, я продовжую їздитина "запасному" Москвичі. Це автомобіль не для гонок, він длярозміреної неспішної і м'якої їзди. Деван, втикаєш розболтаноюлаштункою передачу і пливеш по асфальту, ніякої посиленої підвіски, БСЗ та запчастин "атшахі", тільки червоний салон, неповторний запахі небагатослівний штатний УралАвто-2.
Кришка посвіжіла
Вирішив прибрати деякі косяки поки що був вільний час, а масла вКПП вже долив.Для заміни сальників навколо кардану потрібно більшечасу та пристосування, а ось з прокладкою під кришкою ГБЦ будепростіше.Тепер зрозуміло куди тікала приблизно половина пожираногомасла, адже прокладка стиснулася і порвалася.Также напередоднівисматримаючи джерела масляних струмків помітив що гвинти кріпленняКПП до траверси загубилися (стопорна пластина не допомогла, алевона не втрачена) і гайки одного кронштейна кріплення ДВСвідпустилися.Якщо вже зняв кришку ГБ від накладень М8 і відтер відсріблянки, полірнути було нічим, фарбувати знову якось незахотілося. Над фарами, є чим замінити адже ці поржавіли зовсім.Перемикач поворотів міняти не став, виявилося, що запасний незовсім гарний. Корпус лівого ліхтаря поржавів усередині, від чогоскло постійно руділо, та й лампочки трималися в ньому на пластирі.Поки Крим ще був для всіх з Ялти мені прийшла посилка в якійпринагідно виявився зовсім новий ліхтар 90-го року від 412-їмоделі, настав час покинути курну скриньку. Але тут чекав черговийоблом:колодка поіржавіла і в процесі відкручування розламалася (втрата досі не заповнена). Зате принагідно поприбирав у багажникуі пройшовся мовіллю по голому металу і заклеїв автопластеліномотвір біля арки. Саме був повний бак і стало зрозуміло чомусмердить бензином, а все з-за необтягнутого датчика рівняпалива.
Усім міцних деталей та поменше іржі.
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.