Легкий шлях не для мене

Ностальгія взяла гору. Продавши мотоцикл було вирішено знайти тусаму тачку. Першу. Найулюбленішу. Знайти живу БМВ було складно увсі віки. Тим більше 20 річну. Як в Україні так і за Переглянувшибагато варіантів Е39 по Києву і маючи нормальний бюджет на покупкуживого автомобіля щоразу їхав на огляд без особливих надій.Повертався ж плюючись. Хоч раз шукали старе відро — ви менезрозумієте. Хороше (за фотками) стоїть космос. Поїхав би з дружиноюна кілька днів, може і знайшли б щось те. Але коронавірус вніс своїкоригування, хрін там. Польща? Те ж саме.
А з Америки на той момент я вже пригнав більше 20 машин, більшістьна перепродаж Хто не в курсі (ліричний відступ):останні кількароків українці масово стали купувати биті авто на страховихаукціонах США Причина банальна:пригнати та відремонтувати –вигідніше ніж купувати у нас. Є дуже багато "але", але про це незараз. Так от. Маючи гарний досвід відвідання крамниці таналагоджену доставку глянув що там на Copart. Потім ще глянув. Апотім ще. І тут вона вискакує! На вигляд — ціла. Колгоспу видномало. Пробігу близько 400 тис км підтвердженого історією США. Буловказано, що автомобіль заводиться, але не їде. Цінник 700 $, щонепогано, тому що найближчі варіанти коштують 1200 $ і вище. Інайголовніше:авто їздило до Каліфорнії і зараз продається там же. "і що? " — спитає будь-яка людина. А я відповім:є великаймовірність, що іржі буде небагато. "а раптом зірки зійдуться і їїзовсім не буде? " — подумав я наївно. Подивився, покрутив, скинувкенту (бмвісту в душі) і забрав. Так Е39 2002 року кольоруtitansilber на моторі М54В25, з М-ходової та М-кермом стала моєю. Адалі стартував нелегкий шлях із Каліфорнії до Києва. Все розповім унаступній серії.

Нижче фото з аукціону.