Відданість е34

З моменту продажу е34 вже минуло три роки, але я за нею не сумую.Мабуть накатався. При цьому, вона все одно мені більше подобається, ніж е39. Особливо до душі дорестайл. Я не шукав собі е34 з тихпір.Втратив інтерес.І навіть про 540 на ручці не думав.Але, якосьвзимку, повертався додому, і побачив припарковану п'ятірку.

З п'яти кроків зрозумів, що екземпляр гідний і знаходиться в ріднійфарбі, обійшов її всю, заглянув у салон, помилувався, зробив кількафотографій і пішов, з думками про те, що є ще в наших краях живіе34.
Записку зі своїм номером телефону залишати не захотілося.А парутижнів тому бачу цю п'ятірку знову — стоїть біля магазину, господарза кермом.І я не зміг проїхати мимо, виходжу з машини і переходжудорогу, прямуючи до е34. Бачу в салоні літню пару. Підходжу.Господар п'ятірки, побачивши мене, опускає скло водія на сантиметритри і запитує - чим можу бути корисний? Мабуть, мій зовнішнійвигляд не вселяє довіри. Почали розмову, і я досить швидкорозслабив господаря п'ятірки. Розповів, що мені сподобалася йогомашина, яку люблю з юності та інша лірика. Хазяїн навіть вийшов змашини, відкрив капот… Розмовилися. П'ятірка березень 1989 року, врідкісному кольорі Mineralblau, двигун М20В20. Лобове скло щезаводське та без тріщин. Непогана, як для 520, комплектація - АБС, електролюк, задня шторка, протитуманки, спортивне кермо М-технік 2у шкірі, індикатор зовнішньої температури повітря, регулюванняпоперекової опори крісла водія та пасажира, задні підголовники, регулювання кута нахилу фар, зовнішнє зерно замок водія ізобігрівом, система посиленого електроживлення. В одних руках уже 25років! Їздить цілий рік. Пробіг 340 000 км. При цьому повністю врідній фарбі і без корозії. За словами господаря, днище увідмінному стані. Ні пороги, ні підлога не варилися. Нагадаю, автомобілю 31 рік. Ось вам метал компанії БМВ, яка не трубила в тіроки про оцинкування та десять років гарантії на кузов. Моторпрацює чудово. Тут взагалі не здивований. М20, за належногодогляду, здатний пройти і мільйон кілометрів без ремонту. До речі, газового обладнання на цій п'ятірці немає, і ніколи не було. Коли яце побачив, мені хотілося обійняти старого) Респект! Адже їївитрата в міському циклі, за нинішніх часів, здатна вдарити покишені пенсіонера. У процесі спілкування, я запропонував продатимені п'ятірку. Але господар, усміхнувшись, чемно відповів відмовою.І я його розумію. Дуже часто, за великий термін володіння людисильно прикипають до свого сталевого коня, і не хочуть з нимрозлучатися. Так і мій покійний Дід, незважаючи на різні спокуси, залишився вірним своєму ВАЗ-2103 до кінця.