Історія покупки

Отже, виставив я свій тридцятик на продаж, бо загорівсяе34.Хотілося машинку побільше розмірами, місткіше, комфортніше.Гаркув сайти автопродажів від і до, нічого розумного вмоєму бюджеті не було, та й якщо брати е34, то вже з V8 мотором, бомашина важкувата, а динаміка для мене дуже важлива. Забив на е34, зрозумів, що ну його той комфорт і розміри, у мене був Сітроен ХМраніше, я його якраз і продав через те, що він великий ікомфортний, а хотілося драйву.
Знову відкрив сайт автопродажу, але заради інтересу вже забив упошук тридцятки, шукав виключно дводверки та туринги, але турингиякось не особливо порадували своєю ціною за стік авто. Вночі, вобід дзвоню - кажуть авто продано.За півдня млинець.Дужезасмутився, продовжив шукати далі, але нічого розумного не нарив.Ічерез пару днів знову бачу її у продажу, але вже на порядокдорожче, виявилося перекупи забрали...
Перезвонив знову власнику авто, який її продавав спочатку, він менів подробицях про машину розповів, далі я нарив тут же на драйвібортовик і вирішив, що потрібно брати машинку. Ну що робити, дзвонюперекупу, збиваю ціну пару днів поспіль, начебто домовилися і яберу квитки до Сімферополя в один бік, точно знав, що заберу. Поприїзду побачив її, оглянув, сподобалася. Їдемо до ДАІ знімати зобліку. Я думав за пару годин знімемо і до обіду висунемося доКиєва, але дійство затяглося до вечора, і виїхали ми лише о 19-йгодині. Доїхали до Києва без проблем, але дуже довго і болісно, ​​14 годин і 800км у дорозі вночі по розбитій у мотлох трасі післядоби без сну. Вже біля Києва майже зупинився біля узбіччя, повзпролетіла фура, з-під неї вилетів камінчик прямо в заднє скло.Врятувало тонування, скло не посипалося.
Уже в Києві детальніше оглянув машину, дуже задоволений своїмвибором, вже налаштував планів, будемо потихеньку втілювати їх ужиття.