Подорож №5. МЮНХЕН - Цюріх, озеро Комо, Італія. Частина 1.

У нашому житті багато речей мають значення. Кожен новий деньприносить нам нові враження. І звичайно ж повторює старі. З чогопочинається ваш день? З кави, інстаграм чи з вівсянки з йогуртом? Укожного, я впевнений, є якісь традиції, яким людина слідує день удень... Як читання ранкової газети під кавою, наприклад, у героївамериканських фільмів... Але нещодавно я прочитав, якщо робити те, що не входить у звичку, в мозку встановлюються нові нейроннізв'язки І ви як наслідок стаєте розумнішими Хоча кому я брешу, нічого я не читав, про це мені розповіла Лера. Що стосується нашихз подорожей, щоранку, щоранку одне і те ж ми прокидаємося в готелі, як правило разом зі сходом сонця — це дуже гарне видовище, особливоякщо кожного разу зустрічаєш сонце в новому місці.Я проводжуранковий обряд зі своєю машиною — перевірка рівня масла і микидаємо сумки в багажник і прагнемо в далечінь, до нових пейзажівта нових вражень. І щоранку здається таким самим як учора, аленасправді воно зовсім інше. Навіщо? Не лише заради нейроннихзв'язків. Заради почуття прекрасного. Невже можна описати словами, що на фотографії? Через кілька годин, і 15 хвилин витрачених насніданок у Макдональдс, ми доїхали до Боденського озера. Ми заїхалив якесь село. Якби я був одним із друзів Оушена, я залишився б тутжити. І шляхом хімічного аналізу можна, без сумнівів, її визначити.Для того, щоб дізнатися чистоту алмазу, є спеціально навчені люди.А що у нас із людськими емоціями? Як визначити їхню чистоту? Я незнаю, але якщо ви побуваєте в цьому селі, і побачите дядечка в "поні сервіс" у вас не залишиться сумнівів у тому, що все, що васоточує чудово.
Я вважаю, що це краса в чистому вигляді. Поні пауер! Менепереповнювали почуття. Я хотів клонуватися, розмножитись, якщохочете. Одна частина мене хотіла залишитися тут. Друга хотілашвидше дістатися Альп.
Тут немає пафосу, і кричащої вульгарної розкоші. Але слово чудово, як жодне інше характеризує ці села. Адже попереду був ще й Цюрих.Щоб відтягнути момент виїзду на трасу, ми поїхали другоряднимидорогами вздовж озера, і заїжджали в Унтерхохштег далі в Брегенц ітільки з Роршарха виїхали на трасу. Виїхавши на трасу в бік Цюріха, ми зупинилися останній 16м року раз подивитися на Боденськеозеро
Ось такий вигляд:Вибачте, що так мало у. Все що встиг, за часнедільного миття. Далі - Цюріх. Найсмачніший шоколад. Дорогівіньєтки. І Альпи. А фініш на озері Комо.
Далі буде! Більше кохання кожному! Нехай у вас буде стільки радостіта щастя, скільки тільки можна уявити.