Подорож №5. ПРАГА. Друга частина з 7000 км.

У нашій школі ми кожну зміну ходили на курилку. Ми – це компаніяхлопців та дівчат. Чути моралі про те, як бути нормальним, мипереставали бути хорошими дітьми.Як і всі підлітки, ми багато пили, в тому числі коньяк у їдальні, багато курили - навіть на ганкуліцею, лаялися матом і прогулювали пари.
< /
Ми виросли, кожен з нас закінчив університет, отримав гідну роботу, у всіх, все добре, але іноді деякі з нас все ж таки згадують вечорив дитячій кімнаті міліції, або спринти за участю цих людей. Зкийками, чомусь саме про такі моменти я згадую, коли думаю проПрагу.
Як ви пам'ятаєте з минулого запису, з Кракова ми виїхалирано-вранці... Поснідавши в Маку, ми рушили у бік Праги.
Вранці в Маку немає черг

<
Дорога відмінна, швидкісний режим 150 – Польща, 140 – Чехія. У бікПраги їдемо платним баном, який обійшовся в 20 злотих. А ось уЧехії потрібна віньєтка, яка коштує 11 євро. До речі, не купуйте їїна польських заправках – заощадите близько 6 євро. Сміливо їдьте доЧехії та купіть її там на першій заправці. Чехія зустрічає насвивісками, точніше білбордами з рекламою дешевих жінок. Але про цепоговоримо пізніше, коли повертатимемося з Австрії. А сьогодні –про Прагу.

Лера стежить за дорогою, а я розглядаю все навколо

Навігація на під'їзді до міста така собі. Навіть у маленькихселах Італії багато зрозумілих покажчиків про направлення до центручи інші важливі місця. У Празі такого не було. Місто дійсно гарне.Вся краса – це будинки у різних архітектурних стилях. Навіть я, закінчений автолюбитель і дерев'яна в культурному сенсі людина, увечері в номері поліз в інтернет із запитами:бароко, рококо, готика. Не просто погуглил, а навіть дізнався, що таке "романськаепоха" та "епоха відродження". Звичайно, з поняттям "класицизм" ябув знайомий давно, тому що гугл випадково підсунув мені цейтермін, коли я шукав класичні BMW.

На жаль, фотографія взята з інтернету. Тому що зроблені нами непокажуть вам краси цього міста. На них видно лише натовп туристів.Жили ми далеко від центру. Чи ні. За три кілометри відцентру-центру. У Празі 22 райони, перший - центральний. Ми жили втретьому. Загалом поставили машину і пішли гуляти пішки. Спочаткутрохи про паркування:як і у багатьох європейських країнах містоподілено на паркозони.Синя – платне паркування з начебто погодинноюоплатою. Потрібно уважно читати знаки. Жовта – паркування длямешканців цього району. Якщо у вас не буде спеціального талону, вашу машину евакуюють. Та й біла зона – безкоштовна. Але її спробуйще пошукати! Залишили машину на парковці готелю. Але не наш.

Наш готель виявився досить пристойним. Все ніби акуратно, алевидно, що воно вже втомлене. Некерований кондиціонер, облупленаштукатурка та ПЛАТНИЙ wi-fi. І відсутність паркування. Її мизнайшли у сусідньому готелі. У їхньому розумінні підземний паркінг– це льох із парковкою за пристойні гроші. Загалом, якщо вамцікаво, подивитися готель можна на Букінгу - City Partner HotelGloria ***. Будьте готові:всі визначні пам'ятки, до яких васвідправить Гугл, - всі вони заповнені туристами >

Трохи про місто. Тут дуже смердить. Смердить секондхендом, стариммаслом, сигаретною смолою та туалетом. Запах дуже схожий на те, щоб'є в ніс у наших плацкартах. У кафе та ресторанах люди курять іструшують попіл сусідам у тарілку, про нормальні системи вентиляціїтут ніби й не чули. У Празі дуже багато дорогих автомобілівмасмаркет преміум автомобілів понтових та безсмачних автомобілів. Ужодному місті східної, північної, західної та південної Європи я незустрів жодного лімузина. Хоча… Такий був у Празі. Загалом автопаркдуже схожий на київський. Окрім хіба що TLC200. До речі, у всіхмістах ми намагаємося поїздити громадським транспортом. У Празіпроїхалися трамваєм і метро. Метро брудне. Там при купівлі квитківнас намагалися надути - дивак думав, що ми не знаємо, скільки воникоштують і тягнув зі здаванням. Трамваї приїжджають і їздятьшвидко, може десь під 60. Гальмують там так, що всі, хтознаходиться ззаду, шкереберть летить вперед. Небезпечний транспорт.Не те, що наші повільні трамвайчики.

лімузин – це найгірший інженерний витвір на планеті. Я розуміюлімузини від Мерседеса або дуже довгі е38, але не це… Як визрозуміли, туристів дуже багато. Відповідно багато людей, якіобслуговують туристів. Хочете подивитись Карлів міст? Робіть церано-вранці. Інакше…
Тут вам туристи з фотоапаратами, жебраки, художники, продавцікитайської сувенірки та напевно кишенькові злодії)
Але варто відійти 20 метрів від усіх туристичних краси, і випобачите місто таким, яким воно є.
Як добре, коли поряд немає натовпів людей. Без туристів місто можебути милим
Тут є безліч цікавих вуличок та провулків. Досить демократичніціни. Гуляти можна безкінечно і завжди можна побачити щось нове.Але людей дуже багато. І багато циган.

Деякі кажуть, що Прага – гастрономічна столиця Європи… Не знаю, незнаю. Може, вони не були в Італії та у Франції… Дороги гірші ніж уПольщі, але загалом хороші. Розв'язки — іноді зовсім незрозумілі. УПразі не так відчувається радянське минуле, як загалом у Чехії. Алевоно все ж таки є.
Нам з leralalala Прага сподобалася менше, ніжБудапешт. Щоб ви розуміли наше ставлення до Будапешта:минулого рокуми планували побути там дві ночі, але нас вистачило всього на день.Скоріше ні ніж так. Можливо, якщо нудно буде. Може на вихідні ймахнемо якось… У Будапешт))) А то ці юрби людей у ​​Празі… Ну їх.Самі знаєте куди.

Святі — ок, люди не дуже, небо гарне.

Не перемикайтеся, ми їдемо до Мюнхена.
Скоро у нас не буде швидкісних обмежень… Така відпустка, або як мина це зважилися. Якщо хтось пропустив Краків — велкам
PS Я знаю, багато хто був у Празі. Розкажіть про свої враження.