Як я залишився без машини на три місяці, і що я з цим робив. ДУЖЕ БАГАТО БУКВ.

Ну нарешті руки дійшли до написання довгопоста . Серпня

Почнемо здалеку.Їхав я спокійно у ветклініку на своємуАллроаді.Став на світлофорі, зелений, я рушаю.Машина якось дивносіпається, педаль зчеплення відмовляється повертатися у вихіднупозицію.Що за справи? Підтягую її на місце, друга - та самаісторія.На третій все ОК, їдемо.Наступний світлофор - по новій.Напершій машинка сіпається, на другій сіпається, третя нормально, апри переході На четверту куліса відмовляється стати на місце, намагаюся заново вичавити зчеплення — по нулях, одразу стаєзрозуміло, що приїхала сцепа... Благо, швидкість уже набрав, дотягую до кишені, паркуюся... Вихованця в оберемок, на маршрутку, в клініку. Знайти майстра, готового відразу взятися за машину в цейже день, знайти евакуатор.Повертаюся до машини, вантажимо її таїдемо на сервіс.На сервісі мені обіцяють до кінця наступного днярозібрати її та видати список запчастин під заміну. На ранок менівидають — приїхало не лише зчеплення, а й маховик. І тут я розумію, що як мінімум на місяць я переміщаюся в категорію пішохода, оскільки грошей — кіт наплакав. >
Отже, вирішено було не обходитися мінімальним втручанням, а йусунути решту дрібних косяків. І ще одна ремарка — в черговий разпошкодив зв'язки в коліні, тому капітально так кульгав. Оскільки вУкраїні маховик і зчеплення стоять просто космос, необхіднізапчастини було вирішено замовляти з -за пагорба. В результаті, зПольщі до мене приїхали новенькі маховики та сцепи виробництва LUK, на місці до них докуплені сальник коленвала, пильовик ШРУСу таподушки редуктора (які згодом міняти не довелося — мене запевнили, що мої деталі у відмінному стані, тому відтоді вони лежать у мене).У 20-х числах жовтня запчастини були передані майстру, і почалосяочікування. Чекати я сподівався не більше 4 днів, однак, сервіспримудрився виграти тендер на ремонт міських "скоряків", тому даліпочалося найцікавіше. Чекав я до 8 листопада, постійно бомбардуючисервіс дзвінками з розряду "готово? Ні? Чому? А коли? Аякнайшвидше? " і періодичними наскоками на їхню територію, де яспостерігав невблаганне збільшення кількості швидких./p>
5-го числа я в черговий раз набираю майстра. Далі діалог:
Майстер:— В принципі, машину ми зробили, але ми тут знайшли ємністьнезрозумілого призначення під моторним щитом, і рідини тампрактично мінімальний рівень, тому ми намагаємося визначити, що цетаке і що з ним робити.
Я:— Це ємність ГУРу.
М:— Ні, ГУР поруч, а ця була прихована під накладкою і йде нароздатку. Тільки ми не розуміємо, що там за рідину, спілкуємося зіншими сервісами, ніхто не знає.
Я:— ОК, чекаю від Вас результатів.
Сам починаю вкотре "курити" форуми, де з'ясовую, що це таке. Алеось у чому питання — існують дві думки щодо наповнення цієїчудо-пляшечки:одні говорять про олію трансмісії 75W-150, іншізаперечують, що ллють туди ту саму рідину, що й у ГУР. Вранці зцією інфою я дзвоню майстру. Я:— Місткість справді належить дороздавання, але є два варіанти, що туди лити — трансмісійку чирідину ГУРу.
>
М:— Там зараз абсолютно точно не трансмісійка, а щодо рідини ГУРуми не впевнені.
Я:— ОК, на залишку рідини скільки я ще проїжджу?
М :— До зими точно, але до холодів краще це питання виріши. Якщоцей момент ми залишаємо — то можеш за кілька годин машинкузабирати. Я весь такий радісний зриваюся з роботи і їду забиратисвою радість. Нарешті, думаю, ці скотарки маршрутки залишаться вминулому. Ага, щазз (тільки тоді я ще не знав про це). І просить, щоб я сів за кермо та поїхав. Іду до майстра. Беремо ключі, сідаюза кермо, заводжу — а воно не заводиться!
Я:— Ви бачили, що там генератор тільки після прогазовки вмикається? Я:— А ви робили прогазовку, коли її заводили? — Ну ти ж не говорив, ми не робили. Я:— Неперекладна гра слів.

Принесли зарядку, зарядили акумулятор, майстер сів запускати —запустилася. Тільки цього разу вперто відмовився вмикатисягенератор, а приладка світиться-переливається індикаціями, починаючи від просідання акумулятора, закінчуючи іконкою, щоказна-звідки взялася "b"LOW RANGE".

М:— Ну все, у тебе генератор здох.
Я:— Що за херня? Я її колись до вас сюди привіз — усе працювало! М:— Ну так вона стояла два місяці, напевно, щось окислилосявсередині, контакту немає.

Перший дзвіночок! Тому що минулого року вона теж фактично стояла зкінця вересня до початку грудня з рідкісними виїздами з місця, колия порвав меніск. І ніфіга там не окислилося. Я:— Прогазуйтесильніше, до 4000 оборотів, тоді генератор увімкнеться.
Прогазував — ніфіга. Я:— Давайте ще. Ніфіга. Сідаю за кермо, шаленогазую - і генератор включається, всі індикації зникають, все добре! О, думаю, дізнається машина свого господаря! Оплачую роботу, сідаюза кермо, налаштовую все "під себе" і спливаю в захід сонцяповертаюся на роботу. З роботи теж стартую бадьорком, без жодноїзадньої думки, приїжджаю додому, паркуюсь, прощаюся з машинкою доранку, йду спати. Засинаю з думкою, що вранці мені не потрібновставати раніше і пішати на громадський транспорт. Пробіг на новомузчепленні та маховику — 15 км. Частина 4. Майже найтрагічніша. 7-9листопада. Вранці приходжу на стоянку, сідаю за кермо, заводжуся (важливо! ) — А генератор відмовляється вмикатися. Загаломвідмовляється. З думкою "якщо зараз не запускається - на роботі я змісця не зрушу" глушу машинку і чапаю на громадський, мати його, транспорт! День видався важким, вирішувати нічого я не став, відклав усі питання наступного вечора. Думав я собі-думав, шукавгенераторників, домовився на четвер їхати на всьому у Харковівідомий "стартерок". Але знову питання – а як їхати? Хлопці менівідразу сказали, що оскільки машина складна і генератор знаходитьсяглибоко, вони не можуть гарантувати, що зможуть самі його зняти.Імовірність брати евакуатор із шансом, що зі "стартерки" зновудоведеться брати евакуатор, мене зовсім не гріла. Продовжив думати.Думав-думав і придумав. Подзвонив сусідові по парковці, домовився, що він мене запустить проводами, і ввечері ми почали чаклувати.Підігнав він до мене свій Ланос, накинули дроти, почали ганятинапругу в мій акумулятор, обкошуючи купу питань, від футбольнихсправ Металіста і Динамо, закінчуючи його старий Tuscon і питаннярозмитнення авто, що насувається, з європейською реєстрацією.Протусувати хвилин 15, я запускаю - профіт! - Машина завелася. Алезнову відмовляється вмикатися генератор. Я, прошу помітити, крімцієї машини, що не мав досвіду володіння дизельними машинами, знімаю дроти. Машина не глухне, як заглухла бензинка, не починаєтроїти і т.Д. Я вирішую проїхатися двором. Їде, але матюкається навсе, на що тільки можна, в тому числі знову виникає той самий "LOWRANGE", який ще зробить мені безліч нервів. Виїжджаю надвір, даюдостатнє навантаження, щоб запустити генератор — знову нулями.Заїжджаю на паркування, дзвоню сусідові, домовляюсь, що вранці вінзнову запустить мене. Вдома закидаю клич із запитанням — чи нічогоя не вб'ю, якщо поїду без генератора? Відповіді обнадіюють, вирішуюїхати своїм ходом. Вранці мене знову запускають, і ми починаємосвою подорож. Проїхавши близько кілометра, дорожня обстановказмушує мене прискоритися — і диво! - генератор запускається! Доводиться це вчасно - на вулиці -7С, ожеледиця, а тут відразувключаються і ABS, і ESP, і грубка, і магнітола. Але нікуди непропадає "LOW RANGE", який починає верещати, щойно швидкістьпідвищується до 50 км/год. Гаразд, їдемо потихеньку. Але недовго, тому що через пару кілометрів відбувається незрозуміла на тоймомент подія - при включенні першої передачі машина робить дрібнийтичок вперед, після чого стає як укопана. При цьому кулісазалишається в положенні першої передачі, але машина не глухне! Задаю собі питання "чезанах? ", Нейтралка-перша-їдемо. Наступнийстарт – теж саме. І так ще рази 4, поки в тягучці біля "барабашова"я не зупиняюся зовсім. До "стартерки" я не доїхав буквально 300метрів. Заштовхую машину в кишеню, перекриваючи виїзд із паркуваннябільш ніж наполовину. Добре, що паркувальник виявився більш ніжадекватним, і кілька разів допоміг мені пересунути машину піднехилим кутом. Насамперед справедливо було вирішити, що привстановленні майстра щось напортачили, тому я спочатку дзвоню на "стартерок", описую їм ситуацію, вибачаюсь, що за півгодини допризначеного часу доводиться скасовувати "прийом", після цьогодзвоню майстру, який раніше чаклував із машиною, чую від нього "фігня, напевно, тяга на кулісі злетіла, вези", викликаю евакуатор, і їду до нього.

На місці ми вивантажуємо машину, відпускаємо евакуатор, він каже "сідай, показуй". Сам сідає за кермо, я описую йому ситуацію, вказую на те, що генератор з ранку спрацьовує справно (не рахуючиперший запуск), що машину я глушив-запускав сьогодні не менше 10разів. Він заводить мотор, включає першу І ЇДЕ! Якого хрону, думаю. Він перевіряє включення всіх передач, кілька разів стартує урізних режимах, задом-передом, все нормально. Але при цьомупродовжує горіти "LOW RANGE". Гаразд, каже, сідай. Я сідаю, імашина моментально повторює фокус із включеною передачею і мотором, що не глухне. Починаємо на пару чухати ріпу. Заштовхуємо її намісце, я заздалегідь вмикаю режим сервісу пневми, показую, як церобити, розповідаю, що буде, якщо цього не робити і скільки це будекоштувати. Він, у свою чергу, показуючи на 15 штук "скоряків", каже "приступимо з понеділка" (на дворі четвер). Прощаємося. Частина 5.Садистсько-повільна. Листопад-початок грудня.

Про "приступимо з понеділка" — це він, звичайно, збрехав. Угодабула про те, що спочатку буде розібрано морду, знято і відправленона "стартерок" генератор, після чого займуться бідою з коробкою.Почали розбирати її у середу. Наступного четверга (! ) лунаєдзвінок:М:— Олег, привіт. У тебе є можливість під'їхати насервіс?
Я:— Ні, Семенич (ім'я змінено), зараз працюю, слизько, я кульгавий.Давайте в телефонному режимі.
М:— Я не хотів би, щоб ти вирішив, що я тебе хочу розвести надодаткові послуги, тому краще, щоб ти під'їхав і переконавсясам.
Я:— Ні, Вас мені порадила шановна мною людина, я їй і Вам повністюдовіряю, робіть, що вважаєте за потрібне.
М:— Ні, все-таки давай ти під'їдеш, не можеш сьогодні — давайзавтра . Все одно тут багато роботи. Я:— Неперекладна гра слівдобре, спробую сьогодні вирватися. Приїжджаю на сервіс, по дорозімалюючи собі самий страх на кшталт померлих вузлів. Я:— Ну, щотрапилося? М:— Померли ролики, дивись.
*Показує мені ролики*
Я:— ОК, бачу, що треба міняти, як вони називаються?
М:— Я не знаю, як вони називаються у VAG' a, але *називаєстандартні назви, я записую*.
Я:- Щас, я перепишу номери, щоб легше знайти.
Я:- Тут половина номерів зі зворотного боку, можете їх зняти?
М:— Немає часу, я її зараз знімаю, виштовхую, і заганяюскоряк./b> Перша підозра, що я на стопіццотом місці запріоритетністю, і від мене спробують просто відбутися при першій женагоді.

Я:— Гаразд, а що з рідиною у тому самому бачку? — Ну от вона збачка показує. Я поки що не можу сказати, що це, крім того, що цене трансмісійка. Зараз змішав із гідравлікою, якщо вранці вона нерозшарується — то стопудово воно.
Я:— А генератор відправили на "стартерок"?
М:— Сьогодні відправили.
Я:— То ж обіцяли ще позавчора відправити? !
М:— Ну відправили сьогодні.
Я:— А по коробці є просування?
> М:— Ні, я її ще не чіпав.
Я:— Ну хоч думки є?
М:— Думаю, що за рахунок низького рівня, на купині в систему мігпотрапити повітря та її завозило. Якщо так, то обійдешся малоюкров'ю.

Приблизно з цього моменту взаємодія з сервісом почала мене дужесильно напружувати.

<
Попрощався, поїхав шукати ролики — чотири штуки, і один(! ) ремінь.Спочатку знаходжу потрібні запчастини по всій країні. На ранокнабираю перший зі списку магазинів, називаю запчастину, меніпідтверджують її наявність. Кажу, а давайте пройдемося за списком, мені ще потрібно. Зі списку немає нічого. Ну гаразд, кажу, якщо віну вас в офісі, то я сьогодні заїду. І смикнуло мене зателефонуватидо другого харківського магазину з цим роликом. А там – повнаперемога! Є всі необхідні ролики та ремінь, хоч і трохи дорожчий. Аголовне — їх доставлять уже за дві години, тобто майстри яспантеличу вже сьогодні! Наводжу запчастини майстру, прошуперевіряти ще раз, він підтверджує, що це саме те, що потрібно. Я внестямі від радості, тому що те, що назвав мені він, взагалі неспівпадало з тим, що видавали мені каталоги, у зв'язку з чим менідовелося шукати і підбирати необхідні запчастини за схемами. Тамдізнаюся, що рідину вдалося класифікувати як рідина для ГУР.Виїжджаю, обіцяю набрати у вівторок, оскільки до цього часу зі "стартерка" повинні повернути генератор (це мої домисли, оскільки ясподівався на пунктуальність цієї контори). Мене починається зновини, що генератор повернули зі "стартерка" із висновком "повністю справний". "я не знаю, що там не так" - сказав менімайстер. "копайте! " - сказав йому я і взяв обіцянку зателефонуватимені, коли всі зберуть у купу. До п'ятниці я чекав на дзвінок, і, коли вже сам збирався дзвонити, майстер набрав мене сам. М:— Ти непам'ятаєш, скільки ременів ти мені привозив?
Я:— Один.
М:— А я тобі скільки казав привезти?
Я:— Починаю злитися і рясно жестикулювати, чим даю зрозумітиоточуючим, що справи не ОК* Один.
М:— Я не міг тобі сказати привезти один ремінь, їх там требадва!
Я:— *За словами оточуючих, почервонів і почав спопелятиоточуючих поглядом* Я не збираюся з Вами сперечатися. Потрібенще один ремінь? ОК.
М:— Я дам твій номер нашому менеджеру, він спробує щось підібрати.Менеджер реально зателефонував через півгодини, назвав меніпропозиція, яка мене влаштувала і за ціною, і за часом, і завиробником. Я передзвонив майстру, описав ситуацію, він пообіцявсьогодні (п'ятниця) чи завтра (субота) зібрати і набрати упонеділок. Окей. У понеділок я не дочекався дзвінка, набрав сам, імені доповіли, що генератор і ролики на місці, але поки що думокнемає — зарядку він не дає.Я починаю довбати їх щодня по два рази, і до кінця тижня з'являється перший результат. Генераторпереможений! Серед тижня я видав йому інформацію з Ауді-форуму, що найчастіше моя проблема (а вона популярна — поки не прогазувати, генератор не переходить у робочий режим, даючи 12В замість +-14В).проводі, що йде від генератора до панелі приладів, і якщо в ланцюгвстановити резистор, то проблема йде. Він почав перевіряти проводкуміж генератором, замком запалювання та приборкою, і знайшов місце, де дроти переплуталися та давали замикання. Коли їх розплутали —генератор почав спрацьовувати, як має.

Ну, раз розібралися з генератором — час взятися за коробку!

Частина 6. Біль та ненависть. Кінець листопада. А тут пішлонайцікавіше. Відразу зазначу, що коробка відмовлялася працювати "нагарячу". Поки машина була охолола, все було наче нормально. Версіяіз системою, що завозилася, себе не виправдала. Дізнавшись про це, я запропонував підключитися до блоку і прочитати помилки. Тут ужебуло підключено менеджера. Далі він позначатиметься МН. Я:Семенич, у вас на сервісі є електронна діагностика?
М:— Є.
Я:— Прочитайте блок, тоді хоча б буде зрозуміло, де копати.
М:— Електронщик зайнятий скоряками.
Я:— То нехай відволікається. Машина у вас уже місяць.
М:— Подзвони менеджеру, поговори з ним.
Дзвоню.
Я:— Семенович не знає, де копати. Прочитайте помилки, станезрозуміло.
МН:— Електрик зайнятий.
Я:— Усі зайняті. Я зайнятий, Ви зайняті, Семенович зайнятий. Машинакоштує у Вас місяць, за місяць не можна було прочитати блок?
МН:— Тоді не було потреби.
Я:— ОК, коробку знімали?
МН:— Ні.
Я:— Бо Ви тоді збираєтесь визначити несправність, не знімаючикоробку і не читаючи мізки?
МН:— Знімати коробку часу немає, а читати мізки не булопотреби.
Я:— Зараз вона явна. Без цього Ви не зможете визначити, денесправність.
МН:— Зараз ми не можемо цим зайнятися. Мене на цю станцію. Віндомовляється за 15 хвилин, мені обіцяють прочитати блок упонеділок. У понеділок ніхто нічого не читає, як і у вівторок. Япродовжую насідати, і в середу мені видають результат.

МН:— Ми прочитали блок, він не видав жодної помилки. — Ви менеобманюєте.
МН:— Чому Ви так вирішили?
Я:— Тому що в цій машині не може бути такого, що немає жодноїпомилки.
МН:— Ну, у нас помилок не видало.
Я:— Ви перед тим, як читати помилки, зарядили акумулятор?
МН:— Ні.
Я:— У такому разі, блок видав би недостатню напругу і лаявся б нанепрацюючі системи, починаючи з коректора фар і далі по списку.
МН:— Нам блок помилок не видав.
Я:— ОК, у такому разі, мені потрібен лог читання.
МН:— ОК .

Третій дзвіночок! Я розумію, що мене намагаються позбутися, а трохи пізніше — взагалі позбутися

<
Я передзвонюю майстру, він повторює мені слова менеджера і каже, щовони шукають іншу станцію, яка готова взятися за такий випадок.Передзвонюю менеджеру, він запевняє, що моя машина буде в них. Докінця тижня вони вдавали, що працюють. У понеділок мене, як вони, мабуть, думали, обнадіюють, що запросили майстра з коробок зіспеціалізованого СТО з VAGів (де робили нашу службову Шкоду, зробили нормально і швидко).

<
Частина 7. Залякування та рішення. 4 грудня. За вихідні тапонеділок я встиг поспілкуватися з кількома майстрами та однимкрутим сервісом. І якщо майстри висували купу версій з однимлейтмотивом "це щось надзвичайне, я ніколи з таким не стикався.Передзвони, як зроблять, цікаво дізнатися підсумок", то сервіс (зякого, як надалі виявилося, саме в той день звільнився один ізмайстрів, з яким я спілкувався) прямо заявив "ваші майстринабокопорили з установкою зчеплення. Довбите їх, нехай знімаютькоробку і роблять нормально". Не знаю, чи реально проблема буларівно в тому, що я побачив, чи ці хитрощі сервісмени, не кажучимені, зняли коробку і виправили свої боки, але як все сталосядалі.

Ранок вівторка. Дзвінок менеджеру. Я:— Ваш хвалений майстерприїжджав? МН:— Так.
Я:— Ви обіцяли мені передзвонити за підсумками. Я якийсь особливий, чи Ви ігноруєте всіх клієнтів?
МН:— Вони крутили-крутили Вашу машину до десятої вечора, я поїхавраніше.
Я:— І?
МН:— Попередньо — КПП потребує заміни.
Я:— Ви розумієте, що до того, як машина потрапила до вас, у менепроблем із коробкою не було жодного разу? А отже — це ваш одвірок іусувати його теж вам?
МН:— Зачекайте півгодини, я поспілкуюсь із Семеничем. Заявляє, щомені краще поговорити із Семеничем прямо, він мені розтлумачить.Я:—Семеновичу, що за хрень? Яка заміна коробки?
М:— Учора приїжджав цей хвалений майстер, ми довго крутили машину, проблема залишилася. Він сказав, що такої коробки зроду не бачив, вона дуже рідкісна. Я:— Яка до неперекладна гра слів рідкіснакоробка? На Аллроадах з механікою вона ставилася якщо і не накожен, то через одну! М:— Ну він сказав, що там щось усерединіздохло, можливо, торсен, можливо, щось у роздаванні, він ніколи небачив ні таких коробок, ні таких проблем.
Я:— *Неперекладна гра слів*.
М:— Давай я ще подумаю, передзвоню через дві години./>
Я:— Та не, це я передзвоню за дві години.

Перезвонюю, він мені каже "приїжджай". Я їду з чітким розуміннямтого, що без капітальної лайки справа з мертвої точки не зрушиться.Приїжджаю, він каже "сідай, поїдемо кататися". Я заперечую, що якщоми знову станемо, то назад не доштовхаємо. Відповідь "не парься, цевже наші проблеми" мене, в принципі, влаштував. Виїжджаємо, горить"LOW RANGE". Їдемо, горить "LOW RANGE". Розганяюсь до 70 км/год (каюся) - горить "LOW RANGE", але не сигналить. Дивно. Заїжджаємона заправку. Я забуваю, де кнопка відкривання бензобака.Стригаю навколо машини 10 хвилин, дзвоню всім, кому можу, ніхто незнає, де ця чортова кнопка. Підходжу до бензобака – він відкритий, стирчить пістолет. За три місяці я забув, що бак відкривається, коли вимикається запалення. Іржу. Заправляюсь, їдемо далі – нічогоне змінюється. "LOW RANGE" горить, машина їде. Під'їжджаємо досервісу.

Я:— Давайте я спробую увімкнути нижню кнопку тикаю*.
М:— Нічого не вийде, ми її відключили. .
Я:— Як відключили?
М:— Зняли фішку з коробки, на яку йде кнопка з лаштунки.

< br> Починає допит з приводу цієї самої кнопки, роботизниженої та поведінки машини з включеною зниженою. Обмірковує кожнувідповідь. Я:— Так давайте, поки машина прогріта, заженемо її напідйомник, накинемо фішку на місце, і подивимося, що станеться, якщо вона їде на стандартних передачах, а сигналить, що низька цінадосі включена.
М:— Ні, голяку, зараз немає вільних витягів, але думка здорова.

< Йду до боксу, починаю лаятися з менеджером і одним звеликих шишок СТО, перераховую їм для початку всі їхні косяки, потім версії поломки, потім пропоную алгоритм дій, потім прошувидати мені лог читання помилок. Менеджер видає "ми не змогли їїпрочитати"....