Там кожен 5 або 10 км на трасі стояла снігоприбиральна техніка.Присильному снігопаді вони виїжджають і починають чистити.А так водіїпросто сидять і чекають.І дуже добре, що техніка йде не від бази, хрін знає скільки кілометрів.
Румунію проїхали без пригод, без дозаправки.Єдине за що япереживав, так це що не встиг заплатити користування дорогамизаздалегідь, а на попутних заправках не був терміналів.
Кордон Румунія-Болгарія проїхали дуже швидко.Мені лякали, щомитники можуть сховати техпаспорт.У метушні цього ніхто не помічає, а потім "напарники" ловлять за кілька км від кордону.Але всеминуло.Машину навіть не доглядали.
> По території Болгарії не бачив жодної патрульної машини, скрізьвисять камери, але місцеві не особливо дотримуються швидкісногорежиму. Ми їхали 140-150 за якимось аборигеном. Зробивши невеликеколо, накотили 150 зайвих кілометрів, що виявилося великоюпомилкою. У Болгарії була одна дозаправка на Шеллі якимосьнереальним дизелем.
Наприкінці шляху нас мав чекати заброньований майже півроку томуномер у готелі в місті Банско. Дуже хотілося переодягнутися в "цивільний" одяг, незважаючи на те, що метою поїздки були лижі.
Вже темніє. Одна моя знайома, яка неодноразово була в Банско намашині, запевняла, що ми їдемо правильно і ось ось приїдемо. Аленавігатор, до речі, штатний нісанівський навігатор дуже гіднопрокладав маршрут. У порівнянні з iGo. Єдине, що він неналаштований нормально, тому що користуватися ним у нас особливонема де.
По черзі всі засипали в машині. Вже стемніло. Тут я почав розуміти, що й у мене закінчується заряд бадьорості. Напевно далося взнакипередчуття близькості готелю або 3 дні в дорозі — не знаю. Так от, ми нарешті, за словами подруги, в черговий раз заїхали в Банско)))І це виявилося правдою. Ми прибули до пункту призначення! Ура.
Тепер шукаємо готель. А часу вже 23.40 31.12.2014 р. До нового рокузалишилося 15 хвилин.
Але нічого. Так-сяк знайшли наш готель, причому я вже не дивився назнаки і їздив пішохідними доріжками. Люди вже виставили на вулицюсалют, приготувалися пити шампанське. А тут я на брудному Ніссанінасилу об'їжджаючи встановлену піротехніку, зі щасливим і втомленимвиразом обличчя. У слід мені мелодійно, на кількома мовами світувигукувались лайки. Видно якийсь салют я переїхав. Але тут почувзрозумілі мені фрази, в яких містилися старовинні слова переважно з3-х літер та характеристики статевої орієнтації.
Приїхали!
На годиннику було без 2-х хвилин новий рік. Ура. Насамперед ковтокшампанського, що залишився віскі. У лижних костюмах ми зустрічаємоновий рік.
Але на цьому пригоди не закінчилися. НАШІ НОМЕРИ ПРОДАЛИ!
Виявилося, що ніхто не міг нам зателефонувати і в готелі вирішили, що разів три доби нікого немає, зв'язку немає, то ми не приїдемо іномер перепродали.
ПІ $ДЕЦ!
ПІ$ДЕЦ!
З боєм нас поселили в новий корпус, який ще не заселений і неопалюється.
Але лаятися не було сил. Святковий стіл. Випили і спати
Наступного дня подекуди з боєм переселилися в нормальні номери, такі як замовляли. І наступні 10 днів пройшли чудово.
Погода трохи підкачала. Каталися не так, як хотілося, але все булосупер.
Ця поїздка запам'ятала всім і на довго)))
Дуже хочу повторити ще раз, але у бік Італії чи Швейцарії.Сподіваюся все вийде.
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.