Про надійність і проблеми варіатора

Нещодавно мені зателефонувала цікава людина. Звати його Анатолій.Він повідомив, що вже більше двадцяти років займається ремонтомВольво 340 і 440. За варіатором може усунути будь-яку несправність— давно знає всі його болячки і успішно з нимисправляється.Запропонував свої послуги.Я відповів, що жоднихпретензій до роботи мого варіатора у мене немає.Мовляв, якщощо-наберу.Але в результаті наша розмова затяглася на сорокхвилин.Співрозмовник виявився цікавим і технічно грамотним.Йомубуло що розповісти, а мені цікаво послухати.Через його руки пройшлобагато старих Вольво — ремонт і розбирання.За час розмови вінзруйнував багато моїх стереотипів.Анатолій також має 340 — червонатридверка 1987 року, з варіатором.Їздить на ній більше двадцятироків.На машині досі пір абсолютно жива коробка При тому, щозагальний пробіг автомобіля близько 500000 км! .. Вольво Анатоліяцілий рік на ходу.Роки три тому віддав її дружині і та їздить безпроблем.Анатолій каже, що варіатор на Вольво дуже надійний ідовговічний. Проблема лише у недбайливих господарях та недотриманні правил експлуатації. Наприклад, далеко не всі знають, щона цих коробках не можна перевищувати неодружені обороти наПаркінгу. Хоча, сьогодні ця інформація доступна. У інтернеті є все.А от у ті часи, коли 340 приганяли до нашої країни з Європи, про цюособливість знали одиниці. Ось і гріли машину на підсмоктуванні, зоборотами під 2000. А це вкрай згубно відбивається на зчепленні.Мій діагност згадував, як у середині 90-х чистив та налаштовувавкарбюратор на 340. Підключали газоаналізатор, міряли СО, газувалина місці. Грали, доки дим з-під машини не пішов — підпалилизчеплення. Звісно, ​​одразу заглушили, почали з'ясовувати, розібралися. Але ресурс явно вкоротили… Анатолій також розповідавпро різні випадки тих років. Хтось прогрівав на місці, хтось безолії в коробці покатався тощо. Багато хто приїжджав потім до ньогона ремонт. Бували звичайно й глюки конструкції. Наприклад, окислилися контакти та перестав працювати чотирирівневийелектромагнітний клапан, який керує варіатором. Або барахлить релеклапана і не дає можливості перейти на підвищені передачі. ДляАнатолія вирішити це питання не проблема, але ж не всі були знайоміз ним у 90-х:) Каже, що клієнти нерідко приїжджали навіть післяфірмових СТО Вольво, де допомогти їм не змогли. Тому багато хтопросто зіткнувся з відсутністю фахівців і замінив варіатор намеханіку. У когось порвалися/розлізлися/посипалися ремені. Знайтине вдалося і варіатор викинули на металом. Тому й лишилося сьогоднікілька живих варіаторів на всю країну. Майстер сказав, що окрімйого 340, знає ще дві справні машини. Ну і нещодавно дізнався промою. А ось у Анатолія проблем із варіатором по суті не було. Хоча івін не завжди суворо дотримувався заводських рекомендацій.Наприклад, не раз тяг свою Вольво на буксирі і сам буксирував іншіавто. Каже, що проблема трапилася лише одного разу. Ще на початкунульових, при пробігу близько 150 000 км, на ходу порвався один зременів варіатора - посипалися зуби. Він легко доїхав додому надругому, а це близько 200 км. Зняв старий ремінь і замінив наінший, із розібраною 340, яка приїхала з Німеччини. Виявилося, щостарий пас був не оригінал, а якийсь західний замінник. Саме з йогопоганою якістю пов'язує Анатолій вихід із ладу. Натомість поставиворигінал Вольво і з того часу ремені варіатора машиною незмінювалися! Каже, що варіатор дозволяє їздити на одному ремені безнаслідків. Ось вам і стара техніка. Думаю, що на сучаснихваріаторах таке в принципі неможливо. Накрився ремінь (сьогодні вінметалевий) та приїхали.