Підійшов час чергового етапу Кубка Лиманів і зробивши поточнідрібниці у вигляді обслуги кпп і підвіски, гальм і тд ми вирушили вмісто Білгород-Дністровський. Дорога мала не близька, близько 700кілометрів тому вирішили виїхати не вночі, напередодні техкому, авдень у п'ятницю. Доїхали без пригод, дорога лежала через невеликийкурорт на березі Чорного моря, і ми природно зробили невеликузупинку. Межі-ця готель-пансіонат був непогано збереженим шматочкомСРСР-про нього нагадувало все-і килимові доріжки, і обробкапоручнів, і кантики фарбою на сходових отворах, а ліфти! -взагалізаслуговують на особливу увагу. Наступного разу я обов'язково всесфотографую)< br/>
У номері було все не менш дивно-це і душ зі зливом прямо в підлогу, і всім знайомі ліжка зі пружинами.
Наступного дня поїхали проходити техкому та адмінку, минулого разуя усунув дрібні проблеми, і техком зайняв всього кілька хвилин, беззауважень.
Закінчувався день відкриттям гонки прямо у фортеці! Справжняфортеця, маса гоночних автомобілів-атмосфера непередавана.
Наступний день-перегонка. Парк знаходиться на асфальтовому переїздіміж двома СУ, дуже зручно. Ніж результативно! -привозили наприкладсобі від 5 до 15 секунд з ділянки, за підсумком зайнявши 4 місце з10, поступившись в першу чергу технічно-автомобілі-лідери це фієстар2, калина, і вісімка-корч, різана вздовж і впоперек, з незалежноюпідвіскою тощо. І якщо фієсту р2 можна навіть не обговорювати, калина в рази дорожче підготовлена, то різати і корчувати свій вазяк той, хто їде перед нами, ми не будемо, в інші, серйознішізмагання таке корчище не допустять.
Серйозних поломок не було, пішла 2-я передача, як завжди, це вжестало порядком набридати, розбило рейку і по дрібниці і занурившисьми поїхали в неблизьку дорогу додому, тому що рано вранці вжепотрібно бути на роботі. Пару фото додаю .
Коментарі1
Вмираючі передачі - це плач ВЗмірок по ходу (((Кожна гонка - мінус шестерня)