Ремонт люка дітялями від 124 та ревізія заднього скла.

Увага, багатобукаф.
Стандартні болячки наших мерсюків описувати немає сенсу, і дві зних — це підтікання в багажник через заднє скло та поламані люки.Це лихо теж мене не минуло, і коли почало холодати й зарядили дощі, зважився-таки на щось вчинення. Що мало не здасться.

Зважився попросити батю вигнати на час ремонту його "копійку" навулицю, а сам нахабно окупувати гараж. Батя сприйняв все нормально, так що ремонт почався зі сьема заднього скла.

Забігаючи наперед скажу, що більшого кошмару ніж зняття задньогоскла і люка, а потім їх установка, у мене ще не було. Коробки вжездається чимось простим... Знімати почав з висмикування з гумкиметалевих куточків, нічого особливо складного, у мене вони пішлилегко... Потім підколупав із салону один із верхніх гумовихкуточків і почав видавлювати скло. Все, скло піддалося. Спершудумав зупинитися на очищенні та встановленні скла, але потімподумавши, що для виймання ванни люка доведеться знову йогознімати, зітхнув і почав розбирання обшивки стелі. Якщо хтось незнає, обшивка стелі заправлена ​​в отвір заднього скла, такщо при повному розбиранні люка скло знімати доведеться!

Довго, коротко-но, але ось злощасне корито у мене в ногах іпочинаю оглядати. Ну, тут все було дуже сумно. З живих деталейтільки козирок та сам люк, та й то бічні гумки раком стоять.Причому, судячи з купи клепок на деталях, хтось уже намагався йогоремонтувати. Треба донор.
Найсмішніше, що донор у мене був, але незважаючи на запевненняпродавця про ідеальний стан, це було далеко не так. Гумові коліщатав мотлох, водозливна шина поламана і як апофеоз дурості — всезмащене літолом, який згодом став більше схожим на застигаючийгерметик. Коротше, треба ще один донор. Почав думати. Розбірок190-х поряд зі мною немає, а ось 124-х вистачає, т.К. Беруть відних дизельні мотори, переробляють у помпи, все інше гниє. І щонайсмачніше, всі деталі люка крім корита і самого люка однакові! Нуще пластикові бічні напрямні вже не на саморізах, а на клямках, тожможуть не підійти. Зателефонував, приїхав подивитися люк. Цимбезбаштовим брухтом було його відкручувати, і мені його вирізалиразом із частиною даху та обшивки :) Показав закислі деталі, збивціну до прийнятної та повіз своє щастя додому. З цього донора взявзливну планку, усі гумові санки та кільця. Сам механізм бувнастільки закислим, що вирішив не відновлювати. Весь солідол бувбезжально вимитий і постало питання про змащення. На жаль, ніCastrol LMX, ні меросмастила для люків у мене не було, був лише всетой же літол, графітове мастило і силіконовий спрей. Спершуспробував останнім, але він рідкуватий, та й опір руху було занадтовеликим. Вирішив все-таки намазати графіткою. Графіт сам по собічудове змащення, на морози йому начхати, а то що темний, то це явже якось переживу. Рішення виявилося вірним, люк ковзав набагатолегше.

Тепер установка. Пройшла без особливих проблем, ось тількидовелося поставити старий ущільнювач люка, новий дуже гальмуваврух. Ну, про це на форумах попереджали. Для заднього скла купивтубу поліуретанового герметика і пістолетом наніс по периметруотвору. Ну і всередину гумки, куди кріпиться скло. Скло заправив уущільнювач, одразу поставив металеві планки, і лише потім почавзасаджувати ущільнювач у отвір. Це легко робиться, якщо вущільнювач заправити тонку мотузку для білизни і заправивши одинкут в проріз, почати висмикувати її з ущільнювача. Я покриворукості згваздався герметиком як свиня брудом, але бензинрулить! Уф! Ось і став я щасливим власником робочого люка ізаднього скла, що не протікає. Залишилося підрегулювати двигун люкаі поставити на місце обшивку люка. Кажуть, теж геморою.

" Залишилося підрегулювати двигун люка і поставити на місце обшивкулюка. Кажуть, теж геморою.
" Залишилося підрегулювати двигун люка і поставити на місце обшивкулюка. Кажуть, теж геморою.