Правка карми

Всім привіт. Настав новий 2015 рік. Печінка начебто відійшла відалкогольного фугаса :). Життя якось почало оживати в наших краях.Самим життям.Ну та Бог з ним.Не про те піст.Загалом дивлюся щозапаси бензину у мене в каністрах щось танути почали аки сніговик утеплий день.Загалом треба їхати на заправку.Дороги у нас булозанесло снігом дуже грунтовно. Ну начебто й кинулися їх чистити, татрохи не вчасно. 100 км для шаленого собаки не гак.Так і я.Їжджу за100 км на заправку.І смуток не в тому що у нас в регіоні бензинунемає.Є його у нас.Повно.Ціна — ну загалом хоч і кусається але незахмарна .Хоч як знати.Смуток в тому що у мене з готівкою не дужедобре.А зарплату платять на банківську картку.І перевести в готівкуу нас "в зоні АТО" загалом те ніде. Ну а в РФ я просто розраховуюськарткою за покупки. Крім палива так само заїжджаємо з дружиною вмісцеві магазинчики, де можна розрахуватися карткою і в аптеку.Аптека правда тільки готівку шанує. Чогось мені в Гуково (ростовській обл) не попалася аптека з пос терміналом. Ну тагаразд. Поїхав і поїхав заправлятися. Під'їжджаючи до РовеньокЛуганської обл. Я ніби це пом'якше охренів від кучугур по узбіччяхі від стану дороги. Вона щось прочистена. З полів снігу завдало.Його якось пробили. Машини абияк їздять. Дорога в цих краях ніколине вирізнялася своєю якістю, але зараз їхати – це просто пекло.Одного разу відверто сиганув на трампліні. Ожеледиця ппц просто.Туманище. Начебто і їхав не швидко, але просто не встигвідгальмуватися. На швидкості приблизно 60 км\год залетів накрижаний трамплін і шикарно так сиганув. Не тому, що сиганутихотілося. Я вже старий для такого і машинку мені шкода. Простотому, що так вийшло. Кілька разів так само по дорозі не встигавгальмуватися перед катаклізмом у вигляді "протитанкового рову". Нуутрирую звичайно. Просто калюжа мабуть була і вийшов кратер (інакшеце не обізвати) з високими краями. Загалом натерпівся я лиха, покидобрався до заправки. Вирішив назад їхати іншою дорогою. Трохи даліпо кілометражу ніби більш затребувана дорога соотв. Кращерозкотити. Ну коли так вирішили так і зробимо. Їду
назад. Примостився за Хундайчиком. Плетемося кілометрів 60 нагодину. Чи не швидше. Дорога не сприяє швидкості. І тут дивлюсьХундайчик цей у мене перед носом спробував вискочити з колії.Загалом опинився в кучугурі зустрічної узбіччя. Благо машин небуло. Ні, ну потрапив чоловік у біду — треба допомогти. Зупиняюся.Тут же протягом 3 хвилин зупинилося ще 2 машини. Благо товариш ізкраю встряв. Тобто. Мордою машини перевалився через кучугуру, адупа висить майже на проїжджій частині. Відкопали його. Зачепивйого краваткою. Хлопці вручну підлегли і висмикнули його зкучугури. Загалом нічого незвичайного. Просто людське ставлення тавзаємодопомога на дорозі. Але поки ми його відкопували івисмикували ніхто більше не зупинився, хоча машин порядно проїхало.Ну та гаразд. Упоралися. Машина його взагалі не постраждала. Тількипередній номер відвалився. Ну, то не проблема. Хлопець дякував. Ящоб він не встиг грошей засунути відчепив краватку, побажав йомуудачі і поїхав далі. Так як те і вийшло що довго ми ще їхали цієюгрупою машин.
Я власна до чого, хлопців, давайте жити дружно. Якщо трапилося лихона дорозі в когось — давайте хоча б спробуємо допомогти.
Ну і пару фоток з наших доріг та їх стану.
Тільки снігу біля дороги.