Допомагаємо Укрзалізниці .

Вчора, 24 листопада, ми їздили до міста Костянтинівка, Донецькоїобласті, до Залізничного депо, де забирали боковини залізничнихвізків для депо у місті Знам'янка, Кіровоградська область. Дорога вобидва кінці трохи більше 1000 км, у дорозі із завантаженням тавивантаженням 18 годин! Дороги дуже сподобалися, особливо 50 кмКриворізької траси, порожній нічний Дніпропетровськ з половиноюсвітлофорів у режимі "миготливого жовтого", дорога між Дніпром таПавлоградом, та відрізок дороги з кордону Донецької області убікДонецька! Постійно 2 смуги в один бік (у Дон. Обл. Її ще будують, але скоро будуть відкриті обидва напрямки), рівне покриття, інавіть на ГАЗелі 90 км/год абсолютно не відчуваються і якби не "перепалив" - йшли всі 100-110(
Так, як я далі за Дніпро ще не заїжджав — було цікаво подивитися натерекони, шахти та взагалі Донбаський басейн) Ну і як можна булообійтися без фотографій? !Ще один зустрінутий світанок у кабініГАЗелі - ну-у, тут і так все зрозуміло ... ... Один з тереконів.які зустрілися мені в поїздці шахта ім. Стаханова
шахта ім. Стаханова
шахта ім. Стаханова
Церква в Димитрові
Церква в Димитрові
широкий і красивий Дніпро
широкий і красивий Дніпро
Усім удачі, дешевого палива та рівних доріг)
< PS Саме цієї ночі я зрозумів усю красу їзди вночі:хороша, майже порожня, дорога, 2 смуги в одному напрямку, дальнє світло, ліва смуга (права більш розбита), улюблена музика, що доноситься зколонок, мирно сопаючий батько на пасажирському сидінні, твоямашина та більше нікого! Романтика, блін) ) )