Дорогий щоденник…
Продовжуючи попередній запис, як і обіцяв, сніжний сік будетут.
Прокинулися на другий день, вийшли випити каву на повітрі, насолодитися сніговим покривом який навалив за ніч!
Запряглися і поїхали вивчати старовинні віадуки.Як зазвичай, фотоне передає всю величність і інженерного генія цих споруд.
Головне що багато з них, у цьому регіоні, як і ранішевикористовуються.Їздять як пасажири, так і вантажні поїзди.
Далі почалося сходження на м.Говерла Сніжок не перестававпосилюватися і чим вище, тим більше розумієш наскільки ти комашка усвоїй консервній банці 😅
Дібралися до останнього пункту на шляху до вершини.Далі валпопереджувальних знаків, лісничі та спецтехніка.Форикам не позубах. > Катаючись Карпатами взимку, абсолютно не зайвим будеточний прогноз погоди та серфінг місцевих груп. Так ми дізналися, що за останню добу на вершині куди ми прагнемо випало півтора метриопадів. Знову пощастило… Неймовірна подорож завдовжки 74 кмкрижаним грейдером, який крім лісовозів та гусеничної технікинічого не бачив. Підвіска сказала спасибі, по приїзду були зміненіобидві кульові, кермові тяги і наконечники. З 2мм листа, хоч іпобризканого раптором, так собі розвага 😅
Місцеві фанатки. Нахвалювали тачки, кажуть що тут такі зазвичай неїздять. На цьому, мабуть, все. Наступний запис буде щонайменшеснігової, т.К. Нас уже було не зупинити, коли справжня зимазазирнула в Україну 🤓
Коментарі1
👍