UTAC 2016 Stage2

Ми таки заявилися і проїхали.
Багато вражень, багато матеріалу для перетравлення, багатороздумів.
Перше — машина не розчарувала. І список доробок великий, а те, щоне встигли зробити ще більше, машина готова до бою.
Почнемо з того, що на машині з живим мотором мені до старту такніде і не вдалося виїхати. Навіть трекшн-контроль не відключавчерез непорозуміння поведінки, а відбійники на чайці ой які тверді, і заснувати поворот імені Мазди РХ-8, за аналогією з поворотомПанамери, (яку розхренали на дрібний бісер) ой як не хотілося.машині в процесі гонки.
Другий неприємний момент - стан асфальту чайки.Так, я останній разкатав там 10 років тому, і вже тоді було сумно, але сьогодні, навіть з урахуванням латання, це взагалі сум печаль. Коли тинамагаєшся впіймати траєкторію, а тебе на цих вибоїнах кидає іпереставляє на метр у непередбачуваному напрямку, це вносить певнуперчинку у відчуття і зайву напругу сфінкстера. Потенціал машинидля кільця, як і очікувалося, величезний. Стало зрозуміло що длячайки потужності більш ніж достатньо, а решта треків, доступних дляпоганяти, ще більш затичні. Підвіска відпрацювала відмінно, незважаючи на моторошну ушатаність дорожнього полотна, сказати щовона не тримала я не можу. Чого не скажу про шини. ТрирічнийПіреллі Р7 добре себе показав у дощ, а от по сухому був доситьватний. Між моментом початку зриву та вереском покришки можнапропасти. Фактично йдеш зі ковзанням всіх чотирьох коліс майжепостійно, і парадокс у тому, що самий зачіп гума розвиває якразперед початком вереску. Загальна оцінка гуми - на звалищеісторії.
Загальний баланс автомобіля теж порадував. Загальна повертаністьнейтральна при нульовому газі та на скиданні і злегка надмірна втапкув підлогу. Так само машинка дуже охоче пірнає у шпильки наліву ногу.
Взагалі далі працюємо в накат))
Подивився записи рейсхроно. Фактично від офіційного часу розкидменше ніж півсекунди, що обумовлено деякою латенстністю ГПСприймача в смартфоні. А ось цифра у потенційно можливий часскладена з найшвидших проїздів секторів порадувала — 1.28.01. І 5секунд відставання в реально показаному часі це якраз той випадок, коли машина може, а у пілота на комбезі рукава пришиті до дупи. Аще якщо трекшен відключити, який прямо відчувався як двовіснийпричіп з тонного щебеню на хвості, думаю до стелі можливостейавтомобіля мені ще ой як далеко))))