Півтора місяця Гольф стояв нерухомо в гаражі — одного разу зламавсяі дуже мене цим засмутив... І я на нього відверто забив. Км відХаркова) — доїхав, майже без пригод — був сніг, сильний бічнийвітер, закидало снігом говнонульовик, пропав неодружений, зупинивсяпописати — не зміг завестися… Походив навколо, зняв черепаху, поставив на місце, постукав по колах, протер дзеркала — завівся —неодружений з'явився — доїхав далі без проблем =) Дорогою нарахував2 сходи та одну аварію.
Тоді ще була ще зима =)
БТР улюбленої хунти витяг з кювету цивільний бусик. >
У неділю (11 січня цього року) виїхав з села, по дорозі доКуп'янська зупинився біля Реношки, що відлетіла в кювет, допомогтибуло нічим, всі цілі, чекали трактор. У Куп'янську раптово переставпрацювати режим омивайки — вирішив не морочитися і їхати так. Через50 метрів, після повороту ліворуч почав невпинно піщати сигнал.Заглушив - не пищить. Увімкнув запалювання — не пищить. Завів -пищить. Здивувався. Зняв кермо, підрульові — знайшов проблемуомивайки, що не працює (з підрульового злізла одна пластмасська), пофіксував. Завівся - сигнал пищить. Вирішив не морочитися — знявклему з сигналу — їсти перестало =) Поїхав далі — усвідомив, щодуже туго крутиться кермо і треться об підрульові. Здивувався.Зупинився, зняв кермо і підрульові — хз, все гаразд, як і раніше.Поїхав — туго й тре. Здивувався. Зупинився, заглянув під капот —ремінь Гура цілий, жижа є. Поїхав далі, з кермом упокорився.Зауважив, що педаль газу перестала коректно повертатися в зад післянатискання. Тиснеш на газ, прибираєш ногу - машина їде з такою жшвидкістю, а іноді прискорюється. Такий собі круїз-контрольутворився. Зупинився, поліз під капот — розтягнулася пружина. "пляючи ... Чому зараз і все відразу? " — промайнула думка в моїйголові. Зробив невелике покращення — педаль газу стала тугою, протепередбачуваною. Їдемо далі. Дорога Чугуїв-Мелове давно вже невідрізняється своєю якістю, за час війни вона зовсім погала. Алетам, де я раніше проїжджав без напруження, у неділю я почавкреслити елементами підвіски. Здивувався ще більше. Але, вже буланіч, вирішив їхати, поки їде. Загалом, за 5, 5 години (замістьзвичайних 2) повільної та акуратної їзди я доїхав. Загнав драндулету гараж і за півтора місяці навідувався до нього лише двічі.Відчуття, що кермовий вал пішов трохи вниз - тертя керма обпідрульові. А ось від чого він пішов і як із цим жити — для менебуло загадкою.До минулих вихідних.
У минулі вихідні прийшов у гараж і вирішив поставити докаткузамість правого переднього колеса, що спустив. Піддомкратив іпобачив, що правий бік підрамника живе своїм окремим життям —відірвано. Засмутився. У гості підійшов товаришVov4ik412 І ми трохи посумували разом. Разом сумуватине так сумно. Прийшов додому, поскаржився на гребаний підрамник інелегке життя дружині — і стало легше. Вирішив, що треба щосьробити. Подзвонив старим знайомим майстрам, знайшов евакуатор ідоставив сьогодні драндулет на ремонт.
Виглядаємо.
Потихеньку виїхав з гаража.
Занурилися.
Поїхали. Приїхали. Загалом, чекаю розбору та вердикту. Підрамникзмінювався влітку. Чого його зараз обірвало - хз. Толі майстриякось накосячили (не затягнули/перетягнули болти), чи то яму десьдобре схопив (а випало трохи пізніше), чи ще щось.
> А ще прикупив Гольфу подаруночок — передню гідроопорудвигуна.
Маленький підарунок.
Ну, от якось так. Продавати друндулет (були спроби) поки що сенсуне бачу (нічого путнього замість куплю) — доведетьсяремонтувати.






Коментарі2
По теперішніх дорогах до Куп'янська і не такі пригоди можуть статися))))
Та так. Я зараз у Куп'янськ через Печеніги їжджу =)