Покупка, ч.2 вперед за пригодами

Друзі, всім привіт!

Бачу перегляди та коменти. Формат зайшов, а значитьпродовжуємо.

Отже, 7.00, прекрасний ранок, вівторка 28 січня 2020-го року, стартуємо з дружиною на лачику CDX, 2006р (та ще дичина, рідкісна)як не будь додам і його в бортжурнал.Забираю, я свого знайомого наСолом'янці, далі їдемо в Ірпінь чи Бучу, не пам'ятаю вже, забираємойого дітей і разом їдемо на Чернівці.Маршрут був через Житомир, Вінницю, у Летичеві робимо щільний перекус і рухаємось наХмельницький.Загалом ця ділянка шляху була прекрасною. Бесіда зізнайомим, ділилися досвідом з бізнесу та розповідали різніісторії... Коротше, їхали на невеликому розслабоні. -Подільськомуще й поліція гальмувала за, Увага! "обгін з права по смузі дляприскорення". Але за фактом це ж було звичайне випередження, і якто кажуть:п. 1. Поліцейський завжди правий., п. 2. Якщополіцейський не правий, дивися п.1. Загалом, сперечатися з упертимполіцейським марно було та й не хотілося псувати настрій, погодивсяя на мінімальний штраф за не пристебнуті ремені в 51 грн. І мені ненакладно і поліцейському "показник". Поїхали ми далі, але бачу, щопочав відставати від графіка. Доїхали до Чернівців без особливихпроблем. Але, як виявилося, моєму знайомому потрібно було ще трохипокататися самими Чернівцями, про що він природно не попередив.Коротше, покатавшись містом і витративши ще десь 1, 5 години часу, отримавши оплату, приблизно о 17.30 вирушили до Львова. На той час "євробляхер" вже як +- годину був у Львові. Їхали черезІвано-Франківськ, дорога хороша, пряма, щоправда багато населенихпунктів і по краях проїжджої частини ходили люди, а оскільки буловже темно, доводилося часто сильно пригальмовувати.

> Ну й наступну ділянку, яку досі не можу забути:Івано-Франківськ— Львів, особливо друга частина колії. По карті дорога та дорога, але за фактом дуже багато різких поворотів з малим радіусом, якихна карті не видно. Сам по собі я люблю їхати "трохи" швидшезагального потоку, але там… Наведу пару прикладів:1) сів на хвістбумеру з львівськими номерами їдемо якийсь час у нормальномутандемі, я тримаю дистанцію, орієнтуюся на його задніх ліхтарях.Але двигун у бумера явно потужніший за мій 1, 8sed 122 к.С. Наавтоматі і дуже часто я за ним просто не встигав. Особливо приобгонах на підйом або коли йде перелом профілю (в кінці підйому) ія вже добре розігнався, тут різко починається населений пункт, якийсь п'ятачок з магазинами, людьми та машинами, а за п'ятачкомрізкий поворот на ліво…
< 2) Їде повільно попереду автобус, починається плавний лівийповорот. Зустріч немає, починаєш обгін по меншому радіусу, обігнавідеш у свою смугу праворуч. Коли машина в крені від правогоповороту починається різкий поворот наліво, відповідно кермо різковліво, а машина в малий замет))) і це вночі незнайомою дорогою. Алеце ще не все. Поруч сидяча дружина лякається цієї ситуації івистачає мене за праву руку і тягне вправо, при лівому повороті…Тут уже я злякався. Але слава Богу все обійшлося. Приїхали доЛьвова + - о 21.00 вже трохи втомленими. Зустрілися з "євробляхером", який теж утомився нас чекати, заправилися, взялиенергетиків та рушили на кордон, КПП Краковець. Але на під'їзді доцього КПП "євробляхер" раптом каже, що на митниці велика пробка, краще їхати на КПП "грушів" і ми повертаємо направо, їдемо якимисьчигирями, дворами, путівцями, ґрунтовками, полями і через десь 18км такого шляху виїжджаємо на цей КПП приблизно до 00.00. Черги накордоні особливо не було, пару машин та автобус. Кордон пройшли загодину — півтори. Далі їдемо якимось польськими селами вниз, напівдень уздовж кордону, при цьому дорога постійно повертає всторони. Заїжджаємо в якесь село, там у "євробляхера" стояла йогоєвробляха. Він забрав з неї якісь речі і поїхали на Перемишль. Далія їхати вже не міг просто фізично, мене вирубувало та хитало привиході з машини. У Перемишлі знайшли перший-ліпший хостел, зняликімнату і лягли спати. Було близько 3 години ночі…

" Далі я їхати вже не міг просто фізично, мене вирубувало та хиталопри виході з машини. У Перемишлі знайшли перший-ліпший хостел, зняли кімнату і лягли спати. Було близько 3 години ночі…
" Далі я їхати вже не міг просто фізично, мене вирубувало та хиталопри виході з машини. У Перемишлі знайшли перший-ліпший хостел, зняли кімнату і лягли спати. Було близько 3 години ночі…