Покупка, ч.4 Вибір зроблено, понеслася вакханалія!

Вечір. Святковий недільний вечір. Напишу ще один розділ цієї "епопеї" за бакальчиком Аретемовського та бутіками з червоною.
Так що вибір зроблений забираємо Форд, так, і до речі одним зключових моментів, що зіграли роль у покупці саме цієї машини, бувсалон у майже ідеальному стані. Як справжній працівник торгівлі зістажем, прошу "євробляхера" поторгуватися з продавцями. До речі, коли знаєш українську мову, польську можна зрозуміти через словоабо два)" євробляхер" не особливо вмів торгуватися і нам не скинулині "копійки". Я запропонував перевести 11 тис. Злотих у долар ірозрахуватися в доларі, але продавці сказали що працюють тільки зазлотий)))) Довелося їхати в найближчий обмінник, благо він був недалеко і міняти вже долари на злоті, дякую "великому бізнесмену".на мою +- 20 тис злотих, щоб забрати мондео і I30.Повертаємося намайданчик, оформляємо угоду, просимо вказати в договорі вартість8000 злотих, щоб дешевше розмитнити. Забираємо документи та ключі, до речі спочатку говорили, що другого ключа немає, але коли янаполіг на його пошуку — одразу знайшовся. Ще знайшли і сервіснукнигу і фірмову сумочку. Весь цей час, поки оформляємо договір, форд стоїть заведений з клемами від акумулятора на 100А. .
Закінчуємо оформлення, "євробляхер" сідає на Лачик, я з дружиноюсідаю на форд і виїжджаємо з майданчика за Хюндаєм. Надворі вжетемніє. Не проїхали й пари кілометрів, як на форді вимикаютьсяфари. Порівнявся з Лачиком, опустив вікно, сказав "євробляхеру", щозгасли фари, а підняти вікно вже не зміг - не працює склопідйомник.Майже одразу погасла приладка, ще за кілька сотень метрів затихламашина. Прикурили з Лачика, завели, увімкнули фари, відключилидроти — фари згасла. Висновок – не працює генератор. Повернулися намайданчик сказали, що не працює генератор — вони сказали, що машинавже наша, і тепер це наші проблеми. Залишаємо форд, їдемо на Лачікуза Хюндаєм. Поки доїхали, перший майданчик уже був зачинений.Вирішили повернутися за Хюндиком наступного дня. А поки зайнятисяфордом. Поїхали ми на Лачику в ОБІ, купили новий акумулятор. Вжебуло близько 19.00 вирішили знайти житло на ніч, відпочити тапошукати на ОЛХ у Кракові б/в генератор на форд, а також подивитисялиті диски. Знайшли на Booking.com квартиру подобово майже вісторичному центрі Кракова за копійки. Сплатили з картки.Розмістилися близько 21.00, перекусили та почали шукати генераторта диски, знайшли кілька варіантів. Лігли спати приблизно о 23.00.Підйом 8:00 Четвер, 30 січня 2020 року. Душ, сніданок, обдзвоноголошення.Після кількох дзвінків "євробляхер" раптом каже, щонічого купити у Кракові у нас не вийде. Або продавці зараз неможуть, або телефон продавця не відповідає/вимкнений і, взагалі, нам пора вже їхати на кордон, інакше ми не встигнемо зняти машину (форд) з обліку і розмитнити його до вихідних. Плюс починаєістерити дружина, не хоче їхати Лачиком, боїться, що Хюндай тежможе бути несправним для такого шляху (краків-Київ) і питанняпокупки другої машини відпадає. У цьому питанні її та "автобізнесмен" підтримав. Як потім, я зрозумів йогомотивацію:навіщо гнати одразу 2 машини та отримати 300 доларів, якщо можна загнати 2 рази по одній і отримати 600). Я теж, на тоймомент, так прикинув, якщо візьмемо хюндай, то грошей нарозмитнення може і не вистачити. Вирішено, їдемо до Перемишля, знімати Форд з обліку. Але так як на форді не працює генератор, вирішили їхати на акумуляторі до певної розрядки, а потім мінятиакуми місцями з лачиком. Автобаном їхали досить таки бадьоро.Порадував витрата форда, при швидкості 140км/год комп'ютером було4, 2-4, 8 л/100км. Ну а також сподобався підхоплення турбодизеля з1800 об/хв, все-таки 300Нм в Моніці проти 165Нм на Лачіку. УПеремишлі були близько 14.00, приблизно за годину зняли машину зобліку (з яких 30 хвилин чекали у черзі), отримали транзитні номерита поїхали на польську митницю. На митниці чомусь висіла база ідовелося чекати близько 2-х чи 3-х годин. Вже точно не пам'ятаю.Після митниці отримали документи та поїхали до супермаркету запродуктами у дорогу. Цікаво, що на стоянці біля магазину булобагато покинутих польських машин. Багато хто вже був без шибок іколіс. Ми перекусили в якомусь фаст-фуді, вже був сутінки і мивисунулися на кордон, на КПП Ягодин. За словами "євробляхера", тамбула менша черга і в Луцьку є знайомий брокер, який допоможе швидшеі дешевше розмитнити. Так, до речі, вдень через приват24 вніс митнупередоплату у розмірі 60734 гривень.

Довго та нудно їхали селами вздовж кордону, приблизно черезкожні 1, 5 години змінюючи акумулятори. І приблизно до 23.00приїхали до кордону та стали у чергу. Черга була довгою, проходиликордон довго, причому Лачик їде смугою легковиків, а Форд смугоюдля вантажівок, оскільки форд об'єкт, що розмитнюється. Вже непам'ятаю цього процесу, але на митниці теж були якісь складності.Приблизно о 6.00 проїхали кордон та були на території України. Вжебула п'ятниця. У Ковелі заправилися на БРСМ і дорогою на Луцьксередня витрата стала 6, 2л

Немає слів, одні емоції
Близько 8.00 були у Луцьку, одразу поїхали на сертифікацію .Фахівець-сертифікатор відфоткав машину, взяв з нас 2700 грн ісказав приїхати через 2-3 години. Після цього приблизно на початкудесятої ми поїхали на митницю, залишили там форд, віддали документиброкеру і поїхали поїсти.Після їди забрали сертифікат і поїхализабирати документи на митниці. Ну і як завжди, замість обіцянихкількох годин, чекали документи від брокера майже до 19.00. Благо вцей час вдалося годинку подрімати, адже ми вже більше доби наногах/колесах (автомобільних). . Далі одразу рушили на Київ, черезРівне та Житомир. Їхали швидко, благо камер ще не було. Кількаразів міняли акумулятори подекуди, але загалом доїхали нормально. УКиєві були приблизно о першій ночі. Субота почалася, а ми ще неспали… На цьому закінчу 4-ту частину. Дуже багато інформаціїзгадалося. У наступній частині я розповім про постановку на облік, підведу підсумки і на табличці розпишу всі витрати за ці веселідні.