Крим 2013 на BMW.

Вчора, 1.07.2013 ми з коханою благополучно (ключове слово — чому— читай нижче) повернулися з шаленого відпочинку в Криму, а саме вСудаку_)

Що тут скажеш:ти на BMW, кохана дівчина поряд, траса, їдемо наморе відпочивати вдвох, що може бути краще? _)

Ну взагалі почну. Зібралися, виїхали 24.06 о 5 ранку.

> Одразу відійду від теми — ще коли в мене 08 була, мійдядько, як відчував прямо що я куплю собі бумер, подарував меніякось просто так дорожню фірмову бумерівку — виявилася дуже в тему, треба ж яка іронія долі, як він вгадав не можу зрозуміти_)… Емм…Він ще мені подарував фірмову поршевську туалетну воду =) Ну цетак_) Скажу прямо.Машина 87-го року випуску, я капремонтів ніякихне робив, їхав на свій страх і ризик просто підтримуваний своєюабіціозністю. Що часто зупинялися (на зупинки півтори годинипішло). Машину не гнав, випендрюватися не буду - крейсерська 100, максимум 1 раз 130 розігнався. Дорога то далека, голова у мене наплечах є. Машина у мене занижена (як вам усім відомо), самезанижена, дорога начебто Але враховуючи, що я їхав ще йзавантажений, то машина взагалі практично на пузо села. А покриття... Ммм ... Як би так висловиться ... Вообщем колії суцільні. Імені весь час доводилося їхати лівими колесами по розмітці — і недай боже в колію заскочити — отримаєш жорстко по глушнику або щечомусь там (захисту то немає). Було реально напружено так їхати! Але яка курсова стійкість! Просто вражаюче — машина стоїть якукопана, навіть на горбистій дорозі ідеально повторює профільдороги — інших розгойдувало вгору вниз — а мій бем просто разхитнувся і все далі як на рейках знову! Динаміка просто супер - наобгони легко, енергоозброєність на трасі шалена - головне відчутимомент двигуна і його потужнісні оберти_) Ну і тримати головухолодною.
> Крим порадував найкрасивішими серпантинами на яких БМВ проявиласебе повною мірою — в поворотах, з моїм досвідом на треку меніпросто не було рівних, навіть з огляду на те, що я не знав, що будетам, за поворотом.
< /Взагалі приїхали, обійшли весь Судак у пошуках відповідногожитла (а обирати ми любимо). > І через 3 години пошуківзнайшли відповідний номер за потрібну ціну.
Вигляд на море_)

В ось тут мій парк і вид на наш номер (на самому верхньомуповерсі) — до речі, в номері було ВСІ =) :Ну що далі сказати, море, відпочинок, гульбен увечері_)< Потім захотілося нампокататися по околицях — поїхали до Нового Світу. І тут заниженийбумер знову виявив себе з найкращого боку. Це був просто каайф відводіння, відчуття схожі з відчуттями на треку, звичайно не таккруто але все ж_) Кожен поворот радує, дороги вузькі, стрімкі, перепади висот, вниз вгору вправо вліво, розгойдування. Вигляднастільки красивий і чарівний що дух перехоплює! _) У кожному віражігума нещадно вищить, так і підмивало боком машину поставити — що доречі я і робив! _) Тут я зрозумів що гальма тут марні і зрозумів щотаке грамотне гальмування двигуном. Чого тільки варте це постійневідфыркування мого нового (слід запис) вихлопу ... Це що то ...Поворот, звук мотора, вереск гуми, скидаєш оберти він відпиркує, знову вереск гуми ... І так віраж за віражем, шпилька за шпилькою.Найкраща дорога на якій я колись взагалі їздив. Дивишся убік наморе, гори, бачиш як рада кохана, яка вона вся мого гарна, засмаглав купальнику, весь цей вид, кілька секунд, і розумієш, що не дармавідвалюєш такі скажені бабки на те, щоб з'їздити в крим на власній.машині. Воно того варте, повірте мені. Взагалі отримав морепозитивних емоцій, кримські серпантини це ЩО ТО. Рекомендую.

Короче кажучи відпочили ми бомбезно просто! _)
Шкода, але настав час (вчора) їхати додому З погодкою нам очпощастило - весь час було сонце і тільки в останній день, коли намуже їхати додому, пішов дощ і почався шторм. І тут помчала… Ні, виїхали ми в норму погоду, навіть сонечко на пару хвилин вийшло… Ізнову серпантини, ммм_) Заносило мене конкретно, і це за сухоюпогодою! Додому я їхав уже сміливіше - весь крим крейсером 130, 140, місцем 150. Попутки як горішки клацав бумер, просто бомба. Закримом також. І тут, під Дніпропетровськом, почалося НЕЩО. Знаєте, я їздив у найрізноманітнішу погоду, дуже жорстку погоду, на різнихмашинах, але ТАКОГО я ще не бачив. До будинку ще були сотнікілометрів. Під дніпром у передчутті я став, розім'явся, доливолію, перевірив тиск, рідину і поїхав.

На в'їзді до Новомосковська картина:попереду туксону води по поріг.У мене пузотера. Що робити, їду в це озеро і чую, що вихлоп уже уводу булькає, вода страшенно близько до скла. Розумію, що води подверях вже. Я офігел, але ні краплі в салоні не було. Але це лишеквіточки. Далі — гірше. Злива такої сили що… Та взагалі словами непередати. Спробую. Швидкість - 60, 4-я передача. Двохрядка. Їду подвох стежках (щоб не губити), але води на трасі стільки що навітьтут сноп води, що не перестає, з-під коліс вище даху валить. Якщоспробувати з'їхати в колію, то машина від кількості води простогальмує., буквально збиває машину з колії. Проїжджаєш село, в ціозера, де тільки на першій/другій можна проїхати через цюкількість, млинець, воду. Або наприклад, коли дерево лежить поперекдороги (їх було млинець темряви) на трасі, і його не видно ніфіга.Туман. Дощ ллє потоками, що видно тільки промені ксенону, яку тамдорогу. Блискавки по 4-5 штук за раз засліплюють сильніше загейксенон. Коротше дупа повна. Все це звірство тривало зДніпропетровська до Карлівки. Швидкість 60 максимум. Тази стоять нааварійках. Декілька машин стоять поперек дороги зі вм'ятимибочинами (занесло і "прилетів"). Коротше весь цей кошмарний сонтривав фіг знає скільки часу, і я реально афігел що всіелектросистеми машини працювали, підвіска ніде не застукала, двигуншепоче і валить, коротше все бомбезно працювало.

Під кінець дороги дощ на щастя припинився і я зміг уже хочсоточку навалити. Вимотаний після цієї напруги я вже спокійнодотелепав додому. Як же я був радий, що я в своєму улюбленомугаражі, а не десь під деревом, що впало, весь мокрий зрозбитою/заглохлою/залитою машиною_)

< b> Море. Щастя. Кохання. Море вражень, емоцій, радості, адреналіну та всього найкращого. Я довів усе собі і всім тим хтовідмовляв мене (втомишся, не доїде, машина стара, їхати далеко таінше). Доїхав. Не втомився. Чи не зламалася. Щас навалюю. Так, далеко їхати. І через такі звірячі умови все пройшло благополучно.Гордий за себе і свою машину_)

Дякуємо що дочитали стільки у про цей вояж_) Всім удачі, і втілюйтесвої амбітні мрії. Жити треба, а не мешкати.
"але ні краплі в салоні не було. Але це лише квіточки. Далі —гірше. Злива такої сили що… Та взагалі словами не передати.Спробую. Швидкість - 60, 4-я передача. Двохрядка. Їду по двохстежках (щоб не губити), але води на трасі стільки що навіть тутсноп води, що не перестає, з-під коліс вище даху валить. Якщоспробувати з'їхати в колію, то машина від кількості води простогальмує., буквально збиває машину з колії. Проїжджаєш село, в ціозера, де тільки на першій/другій можна проїхати через цюкількість, млинець, воду. Або наприклад, коли дерево лежить поперекдороги (їх було млинець темряви) на трасі, і його не видно ніфіга.Туман. Дощ ллє потоками, що видно тільки промені ксенону, яку тамдорогу. Блискавки по 4-5 штук за раз засліплюють сильніше загейксенон. Коротше дупа повна. Все це звірство тривало зДніпропетровська до Карлівки. Швидкість 60 максимум. Тази стоять нааварійках. Декілька машин стоять поперек дороги зі вм'ятимибочинами (занесло і "прилетів"). Коротше весь цей кошмарний сонтривав фіг знає скільки часу, і я реально афігел що всіелектросистеми машини працювали, підвіска ніде не застукала, двигуншепоче і валить, коротше все бомбезно працювало.

Під кінець дороги дощ на щастя припинився і я зміг уже хочсоточку навалити. Вимотаний після цієї напруги я вже спокійнодотелепав додому. Як же я був радий, що я в своєму улюбленомугаражі, а не десь під деревом, що впало, весь мокрий зрозбитою/заглохлою/залитою машиною_)

< b> Море. Щастя. Кохання. Море вражень, емоцій, радості, адреналіну та всього найкращого. Я довів усе собі і всім тим хтовідмовляв мене (втомишся, не доїде, машина стара, їхати далеко таінше). Доїхав. Не втомився. Чи не зламалася. Щас навалюю. Так, далеко їхати. І через такі звірячі умови все пройшло благополучно.Гордий за себе і свою машину_)

Дякуємо що дочитали стільки у про цей вояж_) Всім удачі, і втілюйтесвої амбітні мрії. Жити треба, а не мешкати.
"але ні краплі в салоні не було. Але це лише квіточки. Далі —гірше. Злива такої сили що… Та взагалі словами не передати.Спробую. Швидкість - 60, 4-я передача. Двохрядка. Їду по двохстежках (щоб не губити), але води на трасі стільки що навіть тутсноп води, що не перестає, з-під коліс вище даху валить. Якщоспробувати з'їхати в колію, то машина від кількості води простогальмує., буквально збиває машину з колії. Проїжджаєш село, в ціозера, де тільки на першій/другій можна проїхати через цюкількість, млинець, воду. Або наприклад, коли дерево лежить поперекдороги (їх було млинець темряви) на трасі, і його не видно ніфіга.Туман. Дощ ллє потоками, що видно тільки промені ксенону, яку тамдорогу. Блискавки по 4-5 штук за раз засліплюють сильніше загейксенон. Коротше дупа повна. Все це звірство тривало зДніпропетровська до Карлівки. Швидкість 60 максимум. Тази стоять нааварійках. Декілька машин стоять поперек дороги зі вм'ятимибочинами (занесло і "прилетів"). Коротше весь цей кошмарний сонтривав фіг знає скільки часу, і я реально афігел що всіелектросистеми машини працювали, підвіска ніде не застукала, двигуншепоче і валить, коротше все бомбезно працювало.

Під кінець дороги дощ на щастя припинився і я зміг уже хочсоточку навалити. Вимотаний після цієї напруги я вже спокійнодотелепав додому. Як же я був радий, що я в своєму улюбленомугаражі, а не десь під деревом, що впало, весь мокрий зрозбитою/заглохлою/залитою машиною_)

< b> Море. Щастя. Кохання. Море вражень, емоцій, радості, адреналіну та всього найкращого. Я довів усе собі і всім тим хтовідмовляв мене (втомишся, не доїде, машина стара, їхати далеко таінше). Доїхав. Не втомився. Чи не зламалася. Щас навалюю. Так, далеко їхати. І через такі звірячі умови все пройшло благополучно.Гордий за себе і свою машину_)

Дякуємо що дочитали стільки у про цей вояж_) Всім удачі, і втілюйтесвої амбітні мрії. Жити треба, а не мешкати.
"

Гірше всього це зустрічна фура яка знову ж таки своїм потокомводи, цими літрами, буквально збиває машину зі шляху. Проїжджаєшсело, в ці озера, де тільки на першій/другій можна проїхати черезцю кількість, млинець, воду. Або наприклад, коли дерево лежитьпоперек дороги (їх було млинець темряви) на трасі, і його не видноніфіга. Туман. Дощ ллє потоками, що видно тільки промені ксенону, яку там дорогу. Блискавки по 4-5 штук за раз засліплюють сильнішеза гейксенон. Коротше дупа повна. Все це звірство тривало зДніпропетровська до Карлівки. Швидкість 60 максимум. Тази стоять нааварійках. Декілька машин стоять поперек дороги зі вм'ятимибочинами (занесло і "прилетів"). Коротше весь цей кошмарний сонтривав фіг знає скільки часу, і я реально афігел що всіелектросистеми машини працювали, підвіска ніде не застукала, двигуншепоче і валить, коротше все бомбезно працювало.

Під кінець дороги дощ на щастя припинився і я зміг уже хочсоточку навалити. Вимотаний після цієї напруги я вже спокійнодотелепав додому. Як же я був радий, що я в своєму улюбленомугаражі, а не десь під деревом, що впало, весь мокрий зрозбитою/заглохлою/залитою машиною_)

< b> Море. Щастя. Кохання. Море вражень, емоцій, радості, адреналіну та всього найкращого. Я довів усе собі і всім тим хтовідмовляв мене (втомишся, не доїде, машина стара, їхати далеко таінше). Доїхав. Не втомився. Чи не зламалася. Щас навалюю. Так, далеко їхати. І через такі звірячі умови все пройшло благополучно.Гордий за себе і свою машину_)

Дякуємо що дочитали стільки у про цей вояж_) Всім удачі, і втілюйтесвої амбітні мрії. Жити треба, а не мешкати.
"

Гірше всього це зустрічна фура яка знову ж таки своїм потокомводи, цими літрами, буквально збиває машину зі шляху. Проїжджаєшсело, в ці озера, де тільки на першій/другій можна проїхати черезцю кількість, млинець, воду. Або наприклад, коли дерево лежитьпоперек дороги (їх було млинець темряви) на трасі, і його не видноніфіга. Туман. Дощ ллє потоками, що видно тільки промені ксенону, яку там дорогу. Блискавки по 4-5 штук за раз засліплюють сильнішеза гейксенон. Коротше дупа повна. Все це звірство тривало зДніпропетровська до Карлівки. Швидкість 60 максимум. Тази стоять нааварійках. Декілька машин стоять поперек дороги зі вм'ятимибочинами (занесло і "прилетів"). Коротше весь цей кошмарний сонтривав фіг знає скільки часу, і я реально афігел що всіелектросистеми машини працювали, підвіска ніде не застукала, двигуншепоче і валить, коротше все бомбезно працювало.

Під кінець дороги дощ на щастя припинився і я зміг уже хочсоточку навалити. Вимотаний після цієї напруги я вже спокійнодотелепав додому. Як же я був радий, що я в своєму улюбленомугаражі, а не десь під деревом, що впало, весь мокрий зрозбитою/заглохлою/залитою машиною_)

< b> Море. Щастя. Кохання. Море вражень, емоцій, радості, адреналіну та всього найкращого. Я довів усе собі і всім тим хтовідмовляв мене (втомишся, не доїде, машина стара, їхати далеко таінше). Доїхав. Не втомився. Чи не зламалася. Щас навалюю. Так, далеко їхати. І через такі звірячі умови все пройшло благополучно.Гордий за себе і свою машину_)

Дякуємо що дочитали стільки у про цей вояж_) Всім удачі, і втілюйтесвої амбітні мрії. Жити треба, а не мешкати.
"під кінець дороги дощ на щастя припинився і я зміг уже хоч соточкунавалити. Вимотаний після цієї напруги я вже спокійно дотелепавдодому. Як же я був радий, що я в своєму улюбленому гаражі, а недесь під деревом, що впало, весь мокрий зрозбитою/заглохлою/залитою машиною_)

< b> Море. Щастя. Кохання. Море вражень, емоцій, радості, адреналіну та всього найкращого. Я довів усе собі і всім тим хтовідмовляв мене (втомишся, не доїде, машина стара, їхати далеко таінше). Доїхав. Не втомився. Чи не зламалася. Щас навалюю. Так, далеко їхати. І через такі звірячі умови все пройшло благополучно.Гордий за себе і свою машину_)

Дякуємо що дочитали стільки у про цей вояж_) Всім удачі, і втілюйтесвої амбітні мрії. Жити треба, а не мешкати.
"під кінець дороги дощ на щастя припинився і я зміг уже хоч соточкунавалити. Вимотаний після цієї напруги я вже спокійно дотелепавдодому. Як же я був радий, що я в своєму улюбленому гаражі, а недесь під деревом, що впало, весь мокрий зрозбитою/заглохлою/залитою машиною_)

< b> Море. Щастя. Кохання. Море вражень, емоцій, радості, адреналіну та всього найкращого. Я довів усе собі і всім тим хтовідмовляв мене (втомишся, не доїде, машина стара, їхати далеко таінше). Доїхав. Не втомився. Чи не зламалася. Щас навалюю. Так, далеко їхати. І через такі звірячі умови все пройшло благополучно.Гордий за себе і свою машину_)

Дякуємо що дочитали стільки у про цей вояж_) Всім удачі, і втілюйтесвої амбітні мрії. Жити треба, а не мешкати.