Заміна кардану

Я довго до цього йшов. Вона не давала спокою ні вдень, ні вночі.Ніколи, коли машина була заведена і їхала. Вона дістала. Часприйшов.
У боротьбі з нею зроблено дуже багато, замінено подушки двигуна, замінено цукерку, підвісний, муфти, але вона не йшла.Тоді я вирішиввживати радикальних заходів, і був куплений новий (умовно новий)кардан.Він приїхав до мене з Києва, дякую Мише Льотчику, і я йоговстановив, розбив руку, вимазався, як шахтар після зміни, алезавдання було вирішено.
І ось, настав момент істини. Вжикнув стартер, мірно забурмотівмотор на неодружених... Але її вже не було! >
…Так я розпрощався з нею, яка не давала мені спокою стільки років івже стала ненависною вібрацією!
Вчуся їздити по-новому… >
Кілька стоп-кадрів процесу.

Найцікавіше, я знайшов причину. Вона виявилася прикро банальною, але я не міг би її ідентифікувати, не побачивши, як має бути. Намоєму старому кардані просто не було центруючих розрізних втулок! Тільки уявіть, як його ковбасило! До речі, підвісний підшипникпереставив свій. Адже це оригінальний новий підшипник, на відмінувід переваного жигулівського на кардані, що приїхав. Так, невеликанестиковка таки мала місце. Зазор між муфтою та фланцем. Мабуть, домене машина бачила краєвиди. Вирішив шайбами.