Вимушені прощатися

Як би це не було сумно, проте, таке рішення я прийняв. З машиноювсе гаразд, помпу поставивши назад, новий термостат теж (проте, якнормальної температури не показувала, так і не показує).> змиваємо пил віків
За планами 7 квітня машиною повернусь додому.Тоді вже і додам насайти з автопродажу.А поки що ексклюзивно пропоную їїдрайвівчанам.
Багато хто може запитати чому так сталося Все ж ніби булонормально:і машина мені подобалася, і я їй теж ніби. Але є кількапричин під тиском яких я змушений це вчинити, як з хворим зубом —вирвав і не мучай собі і оточуючих своїм скигленням.Перше інайголовніше — щось зі мною сталося. Не викликають бажання провестиїх поглядом (а раніше, якось, я шию міг звернути запросто). Якосьмиттєво розлюбивши, навіть, іноді з'являється ледь відчутнийприсмак відрази. Так, я собі слабо уявляю без неї зараз, вона нібистала моєю візитною карткою, довідкою від лікаря про те, що я "не зряду особливо адекватних". Проте, треба чудово собі уявляти, щоякщо і далі це продовжувати, то ні до чого доброго це не приведе.Нема нічого гіршого ніж жити з жінкою, кохання до якої було дужепалким, а зараз для невимушеного поцілунку треба збиратись силами.От так і тут:поїздки на ній стають роботою, а від згадуванняемоцій, які я від них отримував раніше — тяжкою роботою. Хочеться, щоб у пам'яті втратили лише гарні спогади.
Іншою ж причиною є, як не дивно, фінансова сторона питання. Маютрохи боргів, і поклавши руку на серце, зізнаюся що з вини Вольво.До того ж життя моє найближчим часом має увійти у свій новий етап, а там не те що борги мені не потрібні, там мені "грошова подушка"досить не помешкала б. Та і зараз тягти 2 машини сталоважкувато.
Ну і третя, остання, причина, якщо можна так сказати. Здаєтьсямені, іноді, що я надто слабкодухий як для неї. Хоч автомобілі вцілому є захопленням мого життя, проте, в останній годині помічаюза собою звички "наїзника". Здається мені, що треба їй хазяїн, якийсправді знає як перебирати, хоча б, шкворні і вміє сам втулки вважелях поміняти за парочку вихідних у гаражі з пляшечкоюпивчанського, а клапани виставляє так взагалі, просто зарадирозваги. Я ж, на жаль, таким не є, і нічого складнішого від замінихрестовин і перебирання робочого циліндра щеплення робити не вмію.А читаючи тут, як люди такі машини доводять ледь не до ідеалусвоїми руками, так і взагалі самооцінка моя опускається десь нарівень дна Великого каньйону. Тому, якщо ви вважаєте, що можете знею впоратися, знаєте того хто її так само полюбити чи чули якхтось шукає собі Волгу в адекваті за адекватні гроші — скорішедзвоніть та пишіть мені!