Перший день

Як машину я вибирав уже відомо і ось сів я за кермо цієї кулі.Квітень місяць на дворі стояв, теплий такий, сонячний. Српзувідкрив все вікна і дах — виганяв сморід старих наїзників, і заодне провітрював свою радість змішану з почуттям страху від дотикудо педалі газу... Говорити, що я на всіх перехрестях перший був, напевно, зайве, за першу півгодини посміявся з п'янимвелосипедистом, двома пішоходами які думали що можуть проскочити іпатрульною машиною - там ми опинилися на рівних, хоч у мене мотор іпотужніше мигалки реально рятують (микола, Василь, Наталя Вампривіт як і обіцяв). Глибше й одразу тюнити почали, ну там накладкина педалі, килимки, електропривод багажника, а то западло на такійтачці руками кришку ганяти., Як потім з'ясувалося, попереднійгосподар теж тюнінг любив ... Діно стенду в місті у нас немає, томувиїхали на дорогу з мінімальною кількістю ям (якщо цікаво де це вХерсоні, пишіть в личку), підчепили на лобовуху якусь ЖПС приблуду, Як виключили всі системи життєзбереження та дибілоприкращення, ПРИСТРІБИЛИСЯ і як казав Гагарін — Поїхали! Після 6, 0 секунднемислимої херні діагноз був поставлений - норм тулює, якщо хочешшвидше треба викинути третій ряд сидінь - тоді результат буде врайоні 4, 7-4.9 до сотні, але мені такі швидкості ні до чого ідитина в захваті від свого. Дорослого-дитячого" сидіння. У сервісіпідлив масла, підкачав колеса, поміняв лампочку в стопі і вирушив удорогу, знаючи що під дупою у мене мега машина в найкращомутехнічному стані хоч і димить злегка.