Туса дитинка-медведка. Застрягли в дощі.

Доброго дня всім!
Другий виїзд Баклажана на природу не віщував жодних проблем. Зранку погода була сонячна і все тішило — м'ясо замариноване, речізібрані, компанія в вибралися ми досить великою компанією, 13осіб.3 машини.
Шматочок баклажана на фоні. Київській.
Шашлик пожарений, всі задоволені.Всі машини благополучнороз'їхалися, залишився тільки мій Баклажан.І тут надвечірпочинається гроза.На допомогу приїхали знайомі на Рено Кенго, забрати частину людей. Дощ полив як із відра. Там був —знають).
Кенгоша поїхав першим, а я посадив чотирьох пасажирів — ІІІІ… Акуммені знову дулю під ніс (чесно кажучи не можу знайти причину — якдощ — так одразу…) Стартер укнув пару раз – і все. Ну, добре, я неодин. Токнули, завели. Грунт — капець якийсь — все пливе. Кенгошастав посеред гірки, а я до нього дістався і вперся, довелося хвилин20 матюкатися і давати ЦУ, щоб швидше Реношку виштовхали. Двигун неглушив. Бо потім було б завести просто ніяк. Провисів на гальмівесь цей час. Кенго виштовхали — а я виїхав буквально за парухвилин. На самому верху закінчився бензин, машина затихла. Заливзапас із каністри. Думав, щоб підштовхнули, але акум встигпідзарядитися за цей час. На верху. :)
Потім пішла розвезення пасажирів по будинках. (в умовах граничнопоганої видимості та напруженого руху). Батько говорив, що поСвердлова внизу був сущий потоп — вода була вищою за пороги йогонемаленької 21-ї Волжани. Але Баклажан впорався.
По приїзду додому, виходячи з машини я був у жаху — яка ж вонабрудна. Не зовні (їзда калюжами збивала частина болота), авсередині. Все замацано, на всьому просто пласти болота. Так щоднями в планах звозити Баклажана на мийку.
Відпочинок вдався, шашлик був дуже смачний, а адреналін підйому зпробуксовкою в бруді запам'ятається хлопцям надовго! !