Мийка двигуна або чистий М20 краще за брудні два (С).

Вирішили ми з другом замість уїк-енду нормальної людини (природа, ковбаски на вугіллі, секс з в'єтнамськими повіями) провести уїк-ендкурця (китайський karcher, дві легендарні тачки, тверезість розумута руки, роз'їдені хімією для чищення моторного відсіку).

А все тому, що щоразу відкриваючи капот е30 мене зводило судомамивід кількості вікового бруду.На колекторах ще лежав пил німецькихавтобанів, а якщо дати волю сталлактитам із сопливного датчикарівня олії, вони дотягнуться до самої Австралії.Під капотом мою е30не мили ніколи і якби не розшифровка VINа, я б на око не визначив, що там стоїть за мотор.Це вносило деякий дисонанс враховуючи те, вякій чистоті я тримаю інтер'єр, і нарешті я вирішив, що настав часпокінчити з часом, коли під капот “соромно дівчину запросити”. ) явсе ж таки заїхав у найближчий гіпермаркет, накупив розчиняючоїбруд отрути, квадратний кілометр целофанових пакетиків, червоноїізоленти (щоб все виглядало святково), різноманітних пензликів ішоколадку дівчині друга, як гарантію того, що вона не прищемить нампальці капотом на сід Я зняв впуск, щоб дістатися до низу мотора, роз'єднав усі роз'єми, замотавши з пакетиками, і зафіксувавводонепроникність червоною святковою ізолентою. Після годинидрочова я нарешті побачив, що в мене М20. Після 3-х годин я вже неміг дивитися на агрегати двигуна без сентиментів і сліз радості, апісля семи годин миття та обробки кондиціонером для пластику яготовий був гладити впускний павук колектора з такою ніжністю, щов'єтнамські повії мало не повернули нам передоплату і нероз'їхалися по домівках. Але вечір не міг закінчитися такпросто:настав час збирати каміння і заводити автомобілі, які були врозпорядженні. Після нетривалого болісного експериментуз'ясувалося, що з двох доступних нам автомобілів для вечірньоїпрогулянки у нас не заводиться жоден. Дія шоколаду на жінку Євгеназакінчилася і вона вимагала розплати, холодного Miller іспоглядання на київському морі яскраво-червоного сонячного диска, що опускається на горизонт. У Honda S2000 від заздрості сівакумулятор, а ось у Е30 симптоми були набагато менш приємними…Перед запуском е30 обидва прочитали молитви (євген читав японською, тому з його молитви я зміг розібрати лише слова "VTEC", "маломоменту" і "не їде"), а я навіть розставив перед капотом портретиДжонні Чекотто та Роберто Раваллі. Але повернувши ключ я одразузрозумів, що можна їхати за черговою шоколадкою для жінки друга тавивчати розклад маршруток “Ірпінь-Київ”:двигун почав обертатися, апотім ніби упіймав клин. Ще одна спроба не увінчаласяуспіхом:стартер упирався в мотор, який не хотів провертатися…

Побігавши навколо тридцятки півгодини перевіряючи, чим ми моглиприскорити моє знайомство з маршрутними таксі, ми так і не знайшлипричини. І ось втомлені та тверезі (і тому особливо злі) мивирішили спробувати провернути мотор без стартера. Розштовхавшипримхливу стареньку ми таки провернули мотор. Стрибнувши за кермовінтажу я повернув ключ і м20 раптом завівся з таким азартом, нібиу впуск висадили цілий балон ефіру. Описати ейфорію, що захлеснуланас обох, не вийде навіть людині добре знайомому з наркотою. Відрадості ми обіймалися з Женею так, що мало не зламали один одномуребра. Вирушили спостерігати залишки заходу сонця на якійсь дальнійгреблі. І всі троє раділи тому, що дамба далека, тому що коженкілометр на Е30 приносить задоволення, порівнянне хіба що зінтимною близькістю чоловіка і жінки. Опинившись біля київськогоморя майже ніхто з нас не розмовляв. Ми мовчки посміхалися і підмірний шум хвилі кожен думав про своє. “Потрібно і мені купитивінтажний Біммер:це ж крутіше, ніж еб**сь під кокаїном” – думавЄвген. "потрібно знайти собі чоловіка, який не любить автомобілі" -думала дівчина Євгенія. "потрібно після приїзду в гараж натертикондиціонером пластиковий кожух розподільника запалювання" - думавя, посміхаючись ширше за інші...

"потрібно після приїзду в гараж натерти кондиціонером пластиковийкожух розподільника запалювання" - думав я, посміхаючись ширше заінші...
"потрібно після приїзду в гараж натерти кондиціонером пластиковийкожух розподільника запалювання" - думав я, посміхаючись ширше заінші...