Перше знайомство із Сінхрою.

Власне переговори про купівлю даної машинки йшли довго з мінливиминастоями, і такими ж успіхами.
І раптом, з боку господаря якось "стрімко" було прийнято рішенняпро продаж.
Моя реакція була прогнозованою.
Київ 07.00 ранок, лафет на фаркоп, дупу в машину, паливо в бак, Дніпродзержинськ 12.30.
Очна ставка з машиною, і господарем.
Все виявилося не зовсім тому, що раніше бачилося, (правильнішенапевно не бачилося, а чулося), до цього моменту я їх, в "живу" небачив.
Машину, знав по фотках.
Господаря, по телефону.
Все, що залишилося так як і раніше, це ціна питання ...непокібна
Машина виявилася не трохи вдареної з заднього боку як це мені досічулося, а була свого часу не слабко так вваленою в ж.Пу. Золоті" незалишили їй шансу на терапію, тільки хірургія, і тількиімпланти.
Все під заміну, так простіше, і правильно по відношенню до даноїмашини.
Побачене, і раніше почуте дещо відрізнялося.
Але мені було вже пох., ну не міг я від неї відмовитися і залишитидолі на милість (звезе-не звезе).
Торгуватися не люблю, мінімум розмов переговорів, довірка, розрахунок, і…ВОНА МОЯ!
О 15.30 навантаження на лафет, о 23.30. ВОНА вже вдома, вКиєві.
Будинки стояти я їй не дав, відразу поїхав поставив на облікотримав номери.
Просто тиждень катався і кайфував, за одне вивчав усі її слабкімісця яким треба приділити увагу.
Наостанок викладу фотки деяких місць які мене засмутили.
Прошу не засмучуватися, і не переживати за машинку багато чого вже "підлікував".
Звіт з мене, тільки це буде вже наступний запис до БЖ.