Ось так спонтанно, посеред першої літньої ночі, потягнуло здійснитиневеликий заїзд на 100 км в один бік, і зустріти світанок уЧернігові.
Катнувся туди і назад, До сьомої ранку залишивши місто прокидатисябез нас.
Нічна дорога "туди" зайняла значно більше часу ніж назад, враховуючи видимість і купу часу на фоточки.Більша її частинапройшла під супровід Польського радіо.Безпрограшний варіант, абоненапружна, а іноді навіть класна, музика, або передачі польськоюмовою, сенс яких не зрозумілий, а значить і не входить у дисонанс зтвоєю точкою зору:) А найпрекрасніше, що за кілька годиннайтемнішого періоду, не зустрілося жодної зустрічної машини .
Прям під Черніговом я нарешті зміг дістатися туманчиків, які менедавно манили, але завжди доводилося проїжджати пасажиром.
У місті, скориставшись майже повною відсутністю машин, зробивкілька кадрів, які дуже не хотілося б назвати фотосесією (але одного разу, їй у Чернігові бути! ), через сьогоднішнюнепідготовленість моделі. Так, на ній присутні деякі обновки (нарешті віддали з перекрасу диски, емблема! ), але і косяки неприбрані. Те, що хотілося завершити до літа, дещо прострочено.Лежать у коробці ключки та ромбики, чекає на руки майстра в кількохмісцях метал. Але при цьому, Романтика все одно повністювиправдовує своє ім'я, краще ніж чекати своєї черги напіврозібраноїв гаражі, і втратити такі дорогоцінні моменти життя.
Ах, так! Зовсім забув! Тут, на площі, я зробив перший і поки щоєдине своє клацання затвором Зеніта із зарядженою фотоплівкою. Незнаю що з того вийде, але момент відбитий)
Коментарі2
Де всі машини?)) Начебто ти один на дорогах
Сплять, ще не прокинулися) Та й їм не потрібно виїжджати за дві години, щоб потрапити на інший берег) А ще, Чернігів дуже крутий у плані того, що історичний центр і краса знаходиться прямо у в'їзді в місто.