Передня панель штатного приймача A-271. Частина друга. Кнопочки і по дрібницях.

Через місяць після завершення відновлення приймачка дійшли руки додругої публікації. А можна сказати, що я спеціально вичікувавмісяць, поки перевіряв на "міцність" нове покриття:) До речі, забавно, але за цей час у мене з'явився (не міг не забрати) щеодин приймач (а-275-Е), зовні дуже схожий, але який має деяківідмінності, про нього я розповім в окремому записі пізніше.i>
Отже, раніше я описав, як шліфувалась панель, ручки-важелі, відмивався пластик і кнопки-крутилки.
Для мене залишалося відкритим питання кнопок.Як пофарбувати фоні не зіпсувати відштамповані літери.
Модельний акрил Спосіб, який спрацював слабо., який дозволивотримати результат, що задовольняє мене, був знайдений) Залишитьсяпочекати ще деякий час (місяць вижданий:) і переконатися, що післяконтактів з розчинниками кнопочки не посипляться, як на деякихартефактах, що зустрічаються в оголошеннях. Ну, триматиму в курсі, якщо чого…
Найкрутіша реставрація вийшла б якби була можливість витягти зкорпусу кнопки саму металеву вставку, і пофарбувати її окремо.Однак способу її витягти не пошкодивши краю кнопки я не побачив, тому доведеться працювати з виробом у зборі. Для початку потрібнопо максимуму прибрати залишки старої фарби, яка місцями тримаєтьсядосить добре. Виходить змити ацетон-вмісною рідиною для зняття лакута голкою. Можливо, правильно буде використовувати іншийрозчинник, проте на той момент такої думки не виникло, і я неперевірив як він поводиться в даній ситуації. Варто врахувати, щопластик, з якого виготовлені кнопки плавиться від ацетону, і я діявна свій страх і ризик. Про більш серйозні змивки для фарби нейшлося.
І так. Перший вечір експериментів був проведений з пензликом тамодельним акрилом. На другий день заливав лаком, результат несподобався. Не залишалося "рифленості", яка повинна бути притаманнафону кнопки (наживо нову кнопку не бачив, можу судити з вищоготампування). Тому і акрил і лак довелося знімати і перейти доекспериментів з автомобільним акриловим грунтом з балончика.
Пацієнт на операційному столі
Результат одразу подав надії, залишається лише приловчитися.Декілька шарів з невеликими перервами, щоб фарба взялася, плюс, акуратна робота з серветкою та голкою для зняття фарби з поверхнілітери. Деякі вийшли добре одразу, деякі довго не давалися. Деякі, які вже не погано взялися, довелося повністю змивати і наноситизаново, але під кінець тактику виробив. Остання літера вийшла намій рахунок взагалі ідеально.Та й в інших розглянути дефекти можнапрактично тільки знімаючи впритул зі спалахом або розглядаючи злампою під різними кутами. Потім, кожну букву окремо залив двоматонкими шарами акрилового лаку, теж з балончика. Поки тримаєтьсячудово. Як не намагався заклеювати, а траплялося, що фарбапотрапляла і на пластик кнопки. Прати потрібно відразу, так якстираючи засохлу фарбу ацетоном, можна отримати сліди, що вицвіли, навіть якщо працювати з ним швидко. Тому (та й годі) я ще вирішивполірнути самі кнопки пастою ГОІ, використовуючи повстяний гуртокна дрімелі. Кнопочки назад почорніли і приємно заблищали.
На завершення, була перефарбована внутрішня панелька циферблату таперешліфована/відполірована панелька з оргскла.
Тільки до результату після на приймачі
Змивка на допомогу Зібрав усе і стало важко взагалі уявити цейприймач у тому вигляді, в якому він до мене прийшов. Переді мною "новий" приймач.
П.С. Можливо, я ще присвячу окремий запис "довгохвильовійромантиці". За кілька тижнів на колесах із приймачем (ще навіть невстановленим у рідну консоль) я оцінив неймовірну атмосферність, яку додає цей жарт не лише своїм виглядом, а й тим, що можнаспіймати в ефірі. Зазвичай, магія починається надвечір. РадіоКультура або Промінь іноді можуть порадувати шикарними добіркамипісень 50х-60х, класичними творами, а після заходу сонцяпрокидається ДВ діапазон. І такі ж не комерційні німецькі, румунські, молдавські та які ще не ловляться, версії "радіоКультури" віщають різними голосами свої програми, не рідкотранслюючи їхню місцеву, не відому музику минулої та позаминулоїепохи. За тисячі кілометрів крізь шуми ця музика долітає ніби зтого ще часу. >
"результат після на приймачі Змивка на допомогу Зібрав все і сталоважко взагалі уявити цей приймач у тому вигляді, в якому він домене прийшов. Переді мною "новий" приймач.
П.С. Можливо, я ще присвячу окремий запис "довгохвильовійромантиці". За кілька тижнів на колесах із приймачем (ще навіть невстановленим у рідну консоль) я оцінив неймовірну атмосферність, яку додає цей жарт не лише своїм виглядом, а й тим, що можнаспіймати в ефірі. Зазвичай, магія починається надвечір. РадіоКультура або Промінь іноді можуть порадувати шикарними добіркамипісень 50х-60х, класичними творами, а після заходу сонцяпрокидається ДВ діапазон. І такі ж не комерційні німецькі, румунські, молдавські та які ще не ловляться, версії "радіоКультури" віщають різними голосами свої програми, не рідкотранслюючи їхню місцеву, не відому музику минулої та позаминулоїепохи. За тисячі кілометрів крізь шуми ця музика долітає ніби зтого ще часу. >
"результат після на приймачі Змивка на допомогу Зібрав все і сталоважко взагалі уявити цей приймач у тому вигляді, в якому він домене прийшов. Переді мною "новий" приймач.
П.С. Можливо, я ще присвячу окремий запис "довгохвильовійромантиці". За кілька тижнів на колесах із приймачем (ще навіть невстановленим у рідну консоль) я оцінив неймовірну атмосферність, яку додає цей жарт не лише своїм виглядом, а й тим, що можнаспіймати в ефірі. Зазвичай, магія починається надвечір. РадіоКультура або Промінь іноді можуть порадувати шикарними добіркамипісень 50х-60х, класичними творами, а після заходу сонцяпрокидається ДВ діапазон. І такі ж не комерційні німецькі, румунські, молдавські та які ще не ловляться, версії "радіоКультури" віщають різними голосами свої програми, не рідкотранслюючи їхню місцеву, не відому музику минулої та позаминулоїепохи. За тисячі кілометрів крізь шуми ця музика долітає ніби зтого ще часу. >