Про стійки

1. Можна відремонтувати і розбірні, і нерозбірні.
2 З тих та інших можна робити:
— Стандарт;
— Комфорт;
— Спортивні;
— Тюнінгові;
/>
— Напівтюнінгові;
— газові двотрубники;
— «Адольфи», «Самураї».
— у перспективі робитимемо регульовані.< br/>
СТАНДАРТ – за своїми характеристиками стійки відповідатимутьштатним, заводським налаштуванням.Зусилля стиснення 15 кгс і тактвідбою для восьмої машини 61, 2 кгс і для десятих 75, 2 кгс.
КОМФОРТ – За своїми характеристиками основна відмінність полягає втому, що посилюється такт відбою (такт стиснення не змінюємо) до130 кгс. Діапазон виготовлення комфортних стійок досить широкий ікористується основним попитом у автомобіліста. Тактах стиснення івідбою.Відбій зазвичай виконується до 150 кгс і більше.Слідпопередити, що такі стійки комфорту в їзді не додають. Комфорту.Однак додатковий механізм усередині стійки дозволяє в додатку догідравліки створити ще додаткове зусилля відбою, яке залежить відшвидкості виходу штока, а залежить від положення в стійці. Миможемо максимально «розм'якшити» гідравлічний такт відбою при цьомуне давати стійці витягнути шток вгору до упору.
ПОЛЮТЮНІНГ – приблизно те саме, що й тюнінг, але додатковиймеханізм залишає лише половину. Добре зарекомендували себе навосьмих та дев'ятих машинах.
ГАЗОВІ ДВУТРУБНИКИ – з усіх вищезгаданих назв можна зробити газові (вірніше газомасляні). Зазвичай надлишковий тиск становить до 5атм. За характеристиками вони можуть повністю відповідати імпортнимкартриджам, що продаються. Перевага газових двотрубників у тому, щовони у нас розбірні.
РЕГУЛЮВАНІ – ці стійки поки що існують лише на стадії виробництвата випробувань. Вони дозволять змінювати характеристику стійкипрямо з салону автомобіля.
«Адольфи» та «Самураї» - при їх виготовленні використовуютьсяімпортні картриджі (шток і клапанний механізм), зазвичайпосилюється такт відбою, використовується рідина LHM та «газ», аможна і без газу.
Багато автомобілів, намагаючись вирішити проблему стійок надходятьпросто купують картриджі Виробників у надлишку, починаючи звідомих, закінчуючи нашими без назв, гаражного виробництва.
Не раджу, з кількох причин:
1. Дорого, вартість від 900 грн. До 5000 грн. За одиницю.
2. Виробники імпортних картриджів навіть у страшному сні не можутьсобі уявити якими дорогами доведеться їздити їх стоякам. Зазвичайвони робляться як газовий двотрубник. Однак усі вони з ослабленимтактом відбою.
3. Якщо вони потечуть, наступний крок – їх доведеться викидати ізнову купувати нові. Сумніваюсь, що їх замінять вам загарантією.
4. У наших нових машин стійки нерозбірні, тому ви не зможетевкласти туди картриджі без заміни корпусу амортизаторної стійки. Цевже зовсім марнотратно.
На жаль, при назві самих нерозбірних вкладишів рідко приходять доєдиної думки. Щоб міркувати про те саме, хотілося визначитися, щокартридж — це завальцований гідравлічний патрон, який можнавставити замість заводського гідравлічного патрона в розбірнустійку. Іноді при належній вправності картридж можна вставити і вне розбірний корпус стійки, зрозуміло в заміну заводськогогідравлічного патрона. Визначимося, що надалі все, що називаютьвкладишем, патроном нерозбірного типу називатимемо картриджем.
З плином часу ставлення до картриджів, звичайно ж, змінювалося. Якзавжди у Росії, від ейфорії до повного неприйняття. Хочаконструкції картриджів суттєво не змінювалися, крім їх назв тагазонаповненості. На жаль, на свідомість автомобіліста більшийвплив мають назви картриджів і те, що сказала людина (може навітьне автомобіліст) який ніякого відношення до стійок не має, простосказав і все…
Магічну дію мають назви супер, спорт, згадка про назву країни (крім Росії та Китаю). Якщо картридж, назвати якимось «дикимназвою» до того ж можна не зрозумілим, то підлога справи зроблено.Наприклад:дикий вовк, кіт, пума, тигр, пантера, снаряд, уран - все, що завгодно. -Якщо країні "я" або "п", звичайно ж, спочатку вкращому випадку потрібно запросити в Росії:- геометричні розмірисамої стійки, щоб картридж можна б вкласти в наші розбірні корпуси, "нагадаємо" що «восьмі» і «десяті» корпуси мають різні розміри; зусилля, які повинні створювати картриджі при такті стиснення тавіддачі (відбою). Але це зусилля, які мають наші нові заводськістійки! А ті опори, які ставляться на шляху струму рідини всерединістійки, конструктивно виконані практично у всіх більше абовстановити картридж, то не поспішайте викидати нутрощі заводськоїстійки. Часто ставлять питання:що краще «газові» або «олійні»Іноземні виробники картриджів дуже чітко реагують на зміну потребросійського ринку. . Вони вчасно змінюють газонаповнені на простіна газонаповнені. А вже, що робимо ми, це сміх та гріх… Інодінавіть доводиться чути, що взимку газонаповнені стійки замерзають, дуже жорсткі тощо. Коментарі зайві (температура переходу кисню згазоподібного до рідкого стану мінус 183 С, азоту мінус 196 С).
Нерідко навіть у шановних виданнях можна прочитати, що хтось обирає«газові» амортизатори. Для автомобілів, які ми розглядаємо, газовихамортизаторів для їхньої підвіски не існує. За такогоконструктивного виконання амортизатор на газі не працюватиме. Вонивсі газомасляні.
А до чого ж тут газ? Якщо згадати закон витікання рідин та газів, то він говорить, що при підвищенні швидкості витікання рідини –тиск падає! Якщо тиск падає, то температура кипіння рідини такожзнижується. Це легко зрозуміти з прикладу, що в горах вода можезакипати і не при 100 С, а істотно низьких температурах, всезалежить від висоти підйому в гори. При русі поршня всерединіциліндра стійки рідина проходить через отвір в поршні при цьомувідбувається зростання швидкості закінчення і як наслідок падіннятиску, закипання (або стан близький до закипання). Утвореннягазових бульбашок аж ніяк не сприяє стійкій роботі амортизатора. Уцьому випадку цей процес ми можемо розглядати як кавітацію. Якщостворити надлишковий тиск газу (3-5 атм.), то схильність допіноутворення ми істотно знизимо.
При русі «пральною дошкою» створюються максимум умов дляпіноутворення. Тому використання газу в даному випадку має лишепозитивний ефект. Зазвичай використовують азот. Намагаючись усунутикавітаційний процес, ми використовуємо надлишковий тиск газу, опосередковано отримуємо збільшення зусилля на такті стиснення.Пам'ятаючи про російський менталітет до нескінченного збільшеннячогось, зокрема тиску, повинен сказати, що тиск, щовикористовується, становить 3-5 атм. Далі сальник надійно неутримує газ, та це й не потрібно.
Зусилля можна легко порахувати. Той, хто хоче підняти машину задопомогою цього «газу», той глибоко помиляється. І так:F=pS; деp-тиск газу, S-площа поперечного перерізу штока
Таким чином, для передньої стійки:
F=5x3.14x1.1x1.1=18.15 кг. Де тиск дорівнює п'яти атм; 3, 14х1.1х1.1- це площа поперечного перерізу штока. Це зусилля, спрямоване напідняття автомобіля. Як ви здогадуєтеся це небагато.
При русі штока вниз (при русі автомобіля) до цього зусиллядодається ще й гідравлічне, біля передньої стійки 15 кгс. Разомвиходить близько 30 кгс. Стійка перестає «шипіти»? ! Щоб зрозуміти, наскільки підніме машину «газ», потрібно докласти зусилля, досередини підкапотної розпірки стійок, що дорівнює подвійному «газу» (стійкі то дві) це приблизно 36 кгс. Погодьтеся, основнепризначення "газу" - гасіння піноутворення, збільшення надійностіроботи амортизатора за екстремальних умов. Машину таким чином непіднімеш. Не плутайте з пневмоподушкою та ін подібнимиконструкціями. Слід згадати, що є ще крім розглянутих двотрубнихконструкцій - однотрубні. На щастя вони представлені на нашихавтомобілях тільки «Плазою» (виробник С – Петербург) і розглядатиїхню роботу не будемо. Хочеться поділитися враженнями при складанні«газом» і без «газу». Все, звичайно, суб'єктивно. З «газом» стійкастає в'язкою, «пластиліновою» і здається, що перехід від стисненнядо відбою характеризується більшою плавністю. Дросельний режимслабшає, тобто. Легше витягнути шток рукою, хоча таких швидкостейна автомобілях не існує. Немає звуку при дроселюванні рідини. Щокраще вирішувати вам. Хороші показники для спортивних змагань даєпоєднання «Плази» та опори SS – 20.
Найпростіше, що роблять місцеві умільці – це, якщо стійка розбірна, то зубилом відкручують верхню гайку, виливають із резервуаруамортизаторну рідину та заливають туди, у кращому разі, моторнемасло. Що одержують? Розглядати роботу такої стійки не будемо, томущо в цьому випадку передбачені в амортизаторі механізми не можутьпрацювати. Часто зустрічається, що клапанний механізм збирають безпружини, збільшуючи площу зіткнення гайки з поршнем (через диски).У цьому випадку гідравлічні зусилля мають більш прогресивнузалежність, ніж регресивну. Вони частіше «потіють» і «течуть».
Помилково або за незнанням, ремонтуючи стійки, у клапана стискуперевертають «гудзик». Так не можна. Зауважте, що такт стисненняпередньої стійки 15 кгс, а задньої 25 кгс. Чому?
Діаметр штока передньої стійки становить 22 мм, тобто в кожниймомент часу при стисканні з циліндра ми повинні видаляти об'ємрідини, рівний за обсягом штоку, що входить. При цьому опір клапанастиснення має бути мінімальним, він потрібний тільки для заповненнярідиною надпоршневої порожнини. Діаметр штока задньої стійки (14мм)значно менше переднього. Таким чином, у задньої стійки нижнійклапан повинен створити більший опір, ніж нижній клапан переду.Тому посилювати такт стиснення допомогою «гідравліки» щонайменшенеправильно. Виникають гідравлічні сили, які значно сильніше«тиснуть» на герметизуючий сальник. При швидкому вході штока вциліндр (наїзд навіть на малу перешкоду при великих швидкостяхруху) гідравлічні сили легко розбивають «гудзик» нижнього клапана.Такт стиснення можна посилити за допомогою «газу», надлишковоготиску (зазвичай це азот).
Особливо дивують ремонтники, які заливають більшу кількість рідини, тим самим, думаючи, що це і є «прокачування».
Прибирають плунжер, збільшуючи хід штока. У дев'ятих машин із цимще можна погодитись, але у десятих це не безпечно. Через торканнярульових тяг корпусу автомобіля.
При ремонті обов'язково потрібно міняти сальники і бажано рідину.При необхідності підлягають заміні напрямна та шток, рідшедиски…
Ремонт стійок – це досить складний технологічний процес. І якщонавіть він налагоджений, то можуть бути, на жаль, і невдачі.

Із самого початку має нагадати, що закони витікання рідини та газіводнакові, саме витікання.
Тепер про стійки. Основне їх призначення – це погасити енергію закумульованої пружини, тобто коли пружина стиснулася, то на тактівідбою треба створити певне зусилля, щоб не виникло автоколивань (загасаючих коливань автомобіля). Якщо ми пропускатимемо рідинучерез певні отвори в поршні, закріпленого на штоку, зусилля, щовиникають, в основі своїй залежатимуть від швидкості руху штока.Майте на увазі, що сила опору, що виникла, буде залежати відквадрата швидкості руху рідини (штока). Не бійтеся цієї формули:ДеF- сила опору, тобто сила, що виникає за рахунок опору рідини, якапроходить перерізу певного діаметра;
Сх - коефіцієнт опору, який залежить від форми отворів, взаємногоїх розташування, форми поршня і т. Д. Для нашої стійки цейкоефіцієнт є постійною величиною; це щільність рідини. Однак, уцьому випадку, не думайте, що, збільшуючи щільність рідини, видосягнете потрібної жорсткості. Помилка! Конструктивне виконаннястійки не дозволить вам це зробити. За густої рідини ви виведете зладу клапанний механізм. Тобто не можна заливати моторне масло, трансмісійне масло і т. Д. Чим рідше, тим краще. Краще з багатьохпричин:рідше – значить, зазвичай довше не замерзне, рідше –значить, краще забезпечуватиметься працездатність дросельногорежиму. V – це швидкість руху рідини, швидкість виходу штоказнаходиться у прямо пропорційній залежності від швидкості рухурідини.
S – площа Міделя спрощено це площа поперечного перерізу поршня.Крім цього, хотілося нагадати, що ця формула зберігається також дляаеродинамічного опору автомобіля. Найголовніше - це те, що значенняпараметрів, що входять до формули, з деяким допуском, є постійнимивеличинами, крім швидкості, тому виходить, що опір залежить відквадрата швидкості. Тобто на великих швидкостях сила опору вашогоавтомобіля може зрости просто неймовірно. Для автомобіля цеозначає, що після досягнення певної швидкості, скільки б ми нетиснули на «газ», машина не реагує або приріст швидкості зовсім незначний.
> Така залежність називається прогресивною. Таких амортизаторівне роблять (москвич до уваги не береться), тому що це призводить доруйнівного впливу або на стійку, або корпус автомобіля. Хоча здосвіду скажу, що деякі умільці намагаються щось подібне зобразити.Точніше, це цілий сервіс.

КІЛЬКА СЛОВ О
ЦЬОГОДНІХ «РОЗБІРНИХ»…

Звісно ж, щойно СААЗ став робити «нерозбір», так засукавширукави, ремонтники стали їх перетворювати на «розбір». Різьбленнямна горловині. Тільки у Білоруських різьблення виявилося всередині, що дозволило експлуатувати їх як розбірні. Усередині цих стійоквстановлено картридж. Механізм усередині картриджа нехитрий. Зміниторкнулися лише поршня, замість восьми отворів залишилося лишечотири. Це призвело до того, що початок кавітації перемістився «додискової» області і, звичайно, знайшов продовження і після дисків.Намагаючись із цим боротися стійку «загазували», далі вийшло якзавжди (по Черномирдіну). Є конструкції зі зниженим ресурсом, череззаміну поршневої роз'ємної стрічки на впаяну. Зносостійкістьвикористаного матеріалу виявилася низькою. Через рік, через сильнедроселювання між поршнем і циліндром, клапанним механізмомзбільшення такту відбою не досягти. А які «золоті гори» обіцяно урекламних буклетах. Насправді, крім шумоізоляторів і дивитися немана що.
Однак треба зазначити, що всі стійки, що вийшли, виявилися цілкомнадійними.
ДВА СЛОВА ПРО ІНОМАРКИ

<
Зробити можна будь-які. Все залежить від технічної оснащеностімайстерні та рівня підготовленості майстра. Рекомендуємо некупувати стійки, що були у вживанні. Якщо ще й зрозуміти, що всіелементи підвіски спочатку проектуються на папері тапрораховуються. А прораховуються виходячи з того, якими дорогами«ходитиме» автомобіль, яких він буде розмірів ітд. Звідси не важкоздогадатися, що підвіска іномарок спроектована не для наших доріг.Саме тому при такті стиснення практично всі іномарки «впираються» увідбійник (через слабку пружину або короткохідність), на тактівідбою витягують шток до кінця в упор, в обох випадках видаючиглухі стуки. При проїзді «поліцейських» ми всі бачимо, наскількивони важливо перевалюються через перешкоду, інакше просто непроїхати. Іномарка різноманітті. У іномарок є кілька видіввиготовлення амортизаторів:
— у корпус стійки вставлений картридж;
У цьому випадку не слід влаштовувати кружок умілі руки та занеобхідності міняти картридж.
— також не бажано виготовляти (ремонтувати ), якщо стійкивиготовлені як однотрубники (зазвичай двоважільна підвіска).
— якщо діаметр горловини стійки (амортизатора) менше ніж 45 мм, тозазвичай його ремонт недоцільний. Ця «олівцева» стійка «ходити»нашими дорогами не буде.
— діаметр горловини більше ніж 45 мм, зазвичай це 49 або 51 мм, адіаметр штока або 20 або 22 мм. Вони успішно ремонтуються.
— є стійки складні і за призначенням та виготовленням (наприклад, у«Субару» з підкачуванням). Їх можна відновити лише за спрощеноюсхемою, підкачування працювати не буде.
Перераховано лише основні види. Вартість виготовлення зазвичайколивається від 0, 5 – 0, 7 ціни нової
Окремі проблеми виникають з відбійниками, пильовиками, місцями їхкріплення, опорами. > ТЕХУЧЕБА

Без сумнівів, що люди, яким доводиться займатися обслуговуваннямавтомобілів не читаючи «техучебу», скажуть, що «я, мовляв, і такусе знаю». Тоді не зрозуміло, звідки беруться машини просто зжахливими помилками при збиранні та обслуговуванні підвіски. .Післятого як знімете колесо необхідно відзначити взаємне положеннястійки та поворотного кулака. Це можна зробити за допомогоюсталевої слюсарної рисарки (шила). Уздовж краю поворотного кулакапо вуху стійки креслилкою проводять лінію, яка при встановленністійки дозволить точно зберегти розвал. Менш точний варіант-цевідзначити зубилом положення головки ексцентричного болта щодо вухастійки, тобто накернити в одному місці їхнє взаємне розташування.При обертанні ексцентричного болта, робіть це за годинниковоюстрілкою. Якщо при спробі розворушити болт це вам не вдалося, тодоведеться пробувати діяти за допомогою головки, коміра іпристойного подовжувача. Не поспішайте, а то обірве голову болта.Зазвичай болти прикипають протягом 3-4 років. Нашим болтам, мабуть, уже нічого не допоможе, а іномарки зазвичай не прикипають, задеяким винятком. Стовідсотковий варіант:гріти поворотний кулак до«червона», захистивши попередньо пильовик Шрусу. Гріти можна ізнявши стійку разом із поворотним кулаком, це безпечніше, аледовше. Якщо робота виконувалася вперше і болти не пішли, кращезвернутися в сервіс. В іншому випадку весь час, який ви витратитена знімання, буде коштувати набагато дорожче. Це обпалені пальці, травмовані кисті рук, ступні ніг. Нічого не зроблено і машина вжене може пересуватися.
3. Тепер саме час зайнятися оглядом та вибракуванням опор. Дев'ятаопора стосується поверхні верхньої пружинної чашки, міняйте опору.На що міняти - окрема розмова, постарайтеся вибрати щось "неекзотичне", наприклад БРТІ. Десяті опори «небезпечніші», замінаопори на нову справі не допоможе, заміна гумового демпфера теж непанацея. Але в тому й іншому випадку майте на увазі, що нічого вкапот вашого автомобіля не вилетить.
4. «Розпрягаємо» стійку за допомогою стяжок або спеціальногопристрою. Часто запитують, чи може пора поміняти пружини? Зазвичайіз цієї витівки нічого хорошого не виходить. Якщо пружиниспеціально не занурювати в якусь кислоту, то характеристикизаводських пружин практично зберігаються на весь періодексплуатації машини. Зрештою всі експерименти зі встановленняпружин, зі змінним кроком (зазвичай виготовлених у самарських читольяттинських гаражах) чи якихось укорочених, із довічноюгарантією — закінчуються поганими результатами. Для прийняття більшзваженого рішення спробуйте почитати інструкцію з експлуатації втому місці, де описується порядок випробування пружин, це може васпротверезити.
5. Оглядаємо відбійники та пильовики. Порвані десяті та тріснутідев'яті пильовики, звичайно ж, підлягають заміні. Тепер пронайголовніше при заміні відбійників. За жодних обставин невстановлюйте гумові та силіконові відбійники. Їхня краса оманлива, при встановленні вони відгукнуться глухим стукотом на тактістиснення.
6. Можна поставити і «безглузді» шумоізолятори SS-20.
7. Нічого хорошого не обіцяють проставки над опорами, не робітьлісовоз зі своєї машини. Пошкодуйте ШРУСи свого автомобіля. Якщохочете змінити кут Касте (о)ра, майте на увазі, що встановившикутові проставки над опорами стояків, ви не зміните цей кут. Уцьому випадку ви зміните кут нахилу лише самої опори. Кут Кастераможна збільшити, забираючи шайби на розтяжці. Але знову це не те, що потрібно
8. При шплінтуванні кермового наконечника, зверніть увагу на те, щоб шплінт входив в отвір пальця від вас до центру автомобіля. Авусики шплінту - один розігнути повністю, другий просто трохирозігнути.
9. Підкапотна розтяжка може завдати більше шкоди, ніж користі.Встановлювати її не варто. Спробуйте зрозуміти, що автомобільзроблений зі сталі, а не з пластиліну, постарайтеся уникнутиміркувань про жорсткість.
10. На жаль, удосталь містить інформацію, чого не слід робити. Випостарайтеся робити добре, а погано і так вийде.
11. При закручуванні гайки рульового наконечника не потрібнозатягувати її щосили, там всього треба зафіксувати зчленування типу«конуса Морзе». Момент затяжки там становить не більше 3, 41 кгс м, це при ключі довжиною 30 см на нього треба натискати в моментзатяжки всього з силою приблизно 10 кг. Погодьтеся - це не такбагато, і найголовніше цього достатньо. Те ж саме при затягуваннікульової опори (кульового шарніра), 8, 4 кг м або 25 кг на кінціважеля в 30 см. Якщо змінювався рульовий наконечник, то йогофіксацію робіть після затягування коронної гайки, при тому головарульового наконечника повинна розташовуватися горизонтально.
13. «Десяті» і «дев'яті» передні стійки незамінні, це означає, щоне треба на дев'ятку ставити десяті, а на десяту дев'яті.
14. При встановленні «десятих» опор на дев'ятку необхіднопам'ятати, що обов'язково використання десятої чашки підпружини іщо машина підніметься на 12 мм.
15. Завод виробник комплектує автомобілі балонним ключем зовсім зкоротким важелем. Це означає, що середня людина, навіть необов'язково чоловік, користуючись таким важелем, зможе надійнозатягнути болти кріплення колеса. Однак деякі автовласникивважають, що завод виробник заощадив на металі і затягують ці болтиногою. Зазвичай результати плачевні:зірване різьблення на маточиніабо «чиж» болта в маточині. А заміна маточини тягне за собою ізаміну підшипника. Момент затягування болта колеса 9, 45 кг м, якщорозмір важеля «балонного» ключа» 20 см, то зусилля на кінці всьогоприблизно 45 кг (мах! ).
16. Небезпечно вимовляти, перебуваючи у сервісі такі слова:«Щосьрейка брязкає чи брязкає». Кожен поважаючий себе слюсар, що має щей рейковий ключ(! ), вважає своїм обов'язком, попередньоповорухнувши рукою рульову тягу, підтягнути рульову рейку. Післяцих маніпуляцій зазвичай вихід один - міняти рейку.
17. Болти кріплення важелів спочатку не призначені для кріпленнявушок захисту картера. Захист картера завод не встановлює, встановлюємо ми його самі. А при затягуванні гайки кріпленнякористуються «смішним» інструментом. Звідси і ходіння важеля -стукіт. Якщо вже затягувати, то в похідному положенні автомобіля із серйозними ключами в руках, інакше кажучи – міцно.
18. Відпотівання горловини стійки не є ознакою несправності.Спробуйте все-таки провести якийсь кордон між «відпотіванням» та«течкою». Не панікуйте, якщо це справді відпотівання, то справнастійка буде ще дуже довго – роками!
19. Принагідно, дуже добре видно при знятій стійці стансайлентблоків «ромашка». Гума, що відшарувалася від зовнішньоїобойми, говорить про те, що сайленблоки пора міняти. Відшаруваннягуми відбувається ще через те, що при ослабленому такті відбоюстійки відбувається більша кількість коливальних рухів важеляпідвіски, відповідно відбувається зниження тимчасового ресурсусайлентблоків. Затискають шток газовим ключем. Наслідки таких дійпризводять до того, що стійка тече, шток треба міняти.