Відпочинок та неприємності

Отже, сьогодні мова піде більше про відпочинок, ніж про поломки.Так так, наш Мерін нас знову підвів. Здається, я поганий господардля цієї машини.
26-го числа ми з дружиною надумали їхати в м. Кролевець, що за 150км від нашого рідного міста.Живуть там наші родичі і дуже вжезахотілося їх побачити. ) час доби Як відомо Україна не славитьсяхорошими дорогами і по дорозі нас дуже часто зустрічали ділянкидоріг з "латками", але навіть латати у нас не вміють і виходятьтакі лежачі поліцейські в неосяжній кількості. Місце запросто.

Приїхали пізно ввечері, поставили машину в гараж і лягливідпочивати.
Наступний день провели на р. Десна.Це просто приголомшливе місце.для відпочинку, широка річка зі швидкою течією, кемпінг на березі, катери на пристані і хороша компанія, ось запорука якісноговідпочинку. Прогулянковий, але можна і порибалити з нього
Місця тут звичайно хороші. Риба ловиться чудова. Хочеться кинутивсе та жити на березі. Перегнув, хоч би відпочити пару днів :-)
У Неділю 28 числа треба було вже їхати додому, бо в Понеділок нароботу. Тут нас Мерін і підвів. Вигнав я його з гаража іприпаркувався біля будинку. Поки машинка кілька хвилин працювала (прогрівалася, так би мовити) ми прощалися з родичами. Через деякийчас рушили в дорогу. Через хвилину дзвонить тесть і каже: "стояти! Здвигуна масло пре! ". Мені одразу стало все ясно. Після черговоговізиту на СТО ми заліпили тріщину в кришці холодним зварюванням, яке благополучно протрималося 1500 км і відпало в найнепотрібнішиймомент. Їхати додому іншою машиною (машиною тестя). Перевантажиливсі речі та вирушили в дорогу. Осад залишився звичайно. Але я незлий на машину, я злий на себе. Вже не зміг довести тих. Стан допуття перед подібною поїздкою. Мотатиму на вус і думатиму, якчинити далі.
Пізно вночі ми повернуся до рідного міста, а Мерін залишивсяночувати в Кролевці. Швидше за все на нього чекає візит на СТО тадрібний ремонт, але вже не моїми силами. На жаль. Сподіваюсь всевийде. Сьогодні машинка має приїхати до нас. Таке почуття, нібиодного втратив на цю добу. Звик уже до нього. Навіть батьківськийОпель не так хочеться водити, як свій Мерін.