Сміла-трофі ми чекали цілий рік. У Києві є і Ботанік, і Метелиця, іще купа всього, але саме Смілу очікуєш з величезнимнетерпінням.
Дуже цікаві та хитромудрі в плані під'їзду та взяття точки, найкрасивіші місця і, власне, те, заради чого і їдеш до Сміли —просто приголомшливі люди, з якими весело та цікавоспілкуватися! < Шкода, по фотографії точки не видно, ЯК ми тудизаповзали! Але, мабуть, машинка на ім'я Тидра не зовсім поділяєентузіазм господині. ... Минулого разу, через 15 хвилин післястарту у нас згорів генератор.
Цього року сюрприз виявився ще раніше.На під'їздах влітаю відразуобома передніми колесами в яму, лунає дикий вереск і, раптово, клинить коробку. Зупиняємося, розклинюємося назад… Але вереск прикожній вичавці зчеплення нікуди не пропадає… Здрастуй, вичавленийпідшипничок, вітай, рідненький…
Цю точку *на місцевості* ми шукали хвилин 15-ть))
>
Ось так, з веселим вереском при кожному натисканні педальки, ми іприповзли на місце баз.Лага. А вранці замість старту терміновопоїхали до Сміли шукати де б полагодитись. Добрі організаторивидали телефон майстра. Але, поки ми приїхали підшипник, мабуть, облаштувався на новому місці і верещати перестав. Тількиневдоволено шипів час від часу. Майстер пояснив, що роботи тутцілий день. Було вирішено повертатися та стартувати як є. Чивиживе, чи вже остаточно розвалиться і поїдемо до Києва нашнурку.
Саме складне було — поставити машину так, щоб кущі перестализатуляти бортовий номер!
І ми стартували. Пройшли всі спеціальні ділянки, на диво — здосить непоганим часом. І виїхали на старт орієнтування. У веселихстрибках, бігалках, пошуках та інших цікавостях провели 5 годин.Взяли 12 точок із 46-ти та їхали на 13-ту…
Іноді й машину замість сходів використовувати доводиться
Виск, різкий поштовх, сморід згорілого зчеплення… Підшипникостаточно розвалився, прихопивши з собою в небуття весь кошик і, якпізніше виявилося, диск зчеплення та навколишні дрібні добавки типувилки і т.Д. На цьому змагання для нас закінчилися. Синхронізуючисьвручну, ми акуратно доповзли до фінішу, а вранці стартував майжебезперервний переїзд Сміла-Київ. Стартуючи відразу з першої, ґвалтуючи стартер, ми намагалися зупинятися якомога рідше. Щобпотім ще й стартер не міняти. І всього з трьома зупинками — одна назаправці, одна — таки не зловили зелений біля світлофора, одна — нудуже хотілося черешні, ми дісталися Києва і відразу жзатрамбувалися на нашу улюблену СТО.<
Танчик уже полагодився.І — на початку липня наш неадекватний екіпажзнову збирається до Сміли! Ми вирішили зібрати всі крапки до кінця.Заодно і ще раз зустрітися з нашими чудовими друзями; )Сподіватимемося, що цього разу Тидра все-таки вирішить нерозкладатися на зап.Часті.






Коментарі2
на початку липня буде річниця нашого клубу, так що ласкаво просимо) подробиці на форумі.
Дякую, спробуємо )