І ось — 10-11 липня зірки таки встали машину ще одного штурмана таїї чоловіка, ми радісно викотилися з Києва у бік Сміли. 2-ю і "зіпсувалися" на під'їзді до 3-ї. Тому цього разу Тидра бадьоростартувала саме з неї. 3-я і 4-а точки принесли масу насолодикрасою квітучих лук і гострі відчуття від заростей кропиви в зрістлюдини. Цьому раділи обидва штурмани)
Пригоди почалися на під'їзді до точки 5. Начебто і невеликийперегин, але…
Бац — і Тидра лежить на пузику!
<
Передні колеса повністю вивішені, задні буксують. Добре так лежимона пузику, комфортненько. Другої машини, щоб зірвати нас, немає.Близько 3-х годин весь екіпаж дружно розважався підкопами, піддомкрачуванням моста, підкладанням під колеса всього, щовдавалося знайти. Через 3 години Тидрі вдалося сповзти з перегинуназад на дорогу. А потім ми знайшли правильніший заїзд і такидісталися до 5-ки. Мета досягнута! Добре мати довгого штурмана.Дерево росте на крутому схилі, задні колеса машини вже майже тудививісилися. Я б зі своїм зростанням до крапки не дістала…
На виїзді з крапки особливо пораділи величезним заростям конопель.Так… Тепер я розумію, чому черкаські точки трофі для туризму такісуворі! :)
Як під'їхати до точки? Ну от по дорозі до конопляного поля, а заним — річка, що говорить, і точка №5
По ходу справи був придуманий чудовий спосіб фіксації машини насхилі. Справа в тому, що у Тидри (не знаю, загальна це хворобавсіх Шнів, або тільки моєї) практично не працює ручник. Підтягуваньтроса вистачає на пару днів, а потім ручник знову не тримає.Виявляється, якщо акуратно підповзти і впертися мордою бампером удерево — виходить просто чудово! . І потім ще на кількох інших.Щоправда, на 6-й точці мій штурман, виводячи Тидру на дорогу, навіщось в'їхав у дерево і тепер на нас чекає рихтування тафарбування лівого заднього крила. Каже - стійка заслонила ))) А ячекала їх на 7-й, яку ледве знайшла, бо координати її ну ніяк незбігалися з її реальним місцезнаходженням…
Правильно зафіксована машина в ручнику не потребує.
На жаль, і цього разу ми не обійшлися. Без пригод. Веселі та цікавібігалки та стрибки закінчилися на точці 17. При повному виворотікерма треба було вискочити з канави. Вже майже вибравшись, почулаякийсь дивний гуркіт. Вилізли, стали, подивилися… Зовні — лівийшрус розвалився повністю… Машина миттєво перетворилася на виключнозадньопривідну, їхати далі можна лише на заблокованомудиференціалі…
Ось вона — підступна точка 17!
Акуратно вибираємось на дорогу і тихенько їдемо до Сміли на пошукинайближчої майстерні… У такому варіанті Тидрі на трасі далі робитинічого.
Нам пощастило — знайшлася працююча майстерня і поряд — магазинчикіз запчастинами! Пішла купила новий шрус. Зняли колесо, подивилися…І пішла я по нову піввісь… Виявилося, що в нас зламалася піввісь. 2години роботи - і машина як нова! Не рахуючи крила ))
Ніч — пригоди продовжуються!
Ми повертаємося на трасу і продовжуємо збирати крапки. Темніє, продовжуємо гасати через підсохлі болота і очерет. Починається дощ.Згадуємо, що ще треба ж ставити табір і готувати їсти. Приймаєтьсявольове рішення рухатися до місця ночівлі.
Навесні взяти цю точку було б набагато складніше. Особливо -виїхати назад :)
Вранці продовжуємо траплятися. Зібрати вдалося не все — заїзд до 27точки так і не був знайдений. Чи то десь ми таки не знайшли дорогу, чи все ж таки навесні ще не було городу, в який постійно впираласянаша машина…
На під'їздах до 30-ї точки знову щось почало постукувати, ляскати ідивно поводитися. Згадавши, що майстерня в неділю працює до 4-х (мизаздалегідь запитали), а вже 3 години дня - вирішили не ризикувати.До Києва ще добиратися треба, а в неділю ввечері навряд чи вдастьсязнайти щось, що працює в плані чергового ремонту. Тому, зупинившисьна життєрадісному смайлику точки №30, ми вирулили назад на дорогу івирушили додому :)
Фінальна точка нашого мікро-трофі :)
Разом:невзятими залишилися точки 26-27 та 31-36. Схоже, що післяповернення з походів буде ще одна поїздка!
"їхати далі можна тільки на заблокованому диференціалі… Ось вона —підступна точка 17! варіанті Тидре на трасі далі робити нічого.
Нам пощастило — знайшлася працююча майстерня і поряд — магазинчикіз запчастинами! Пішла купила новий шрус. Зняли колесо, подивилися…І пішла я по нову піввісь… Виявилося, що в нас зламалася піввісь. 2години роботи - і машина як нова! Не рахуючи крила ))
Ніч — пригоди продовжуються!
Ми повертаємося на трасу і продовжуємо збирати крапки. Темніє, продовжуємо гасати через підсохлі болота і очерет. Починається дощ.Згадуємо, що ще треба ж ставити табір і готувати їсти. Приймаєтьсявольове рішення рухатися до місця ночівлі.
Навесні взяти цю точку було б набагато складніше. Особливо -виїхати назад :)
Вранці продовжуємо траплятися. Зібрати вдалося не все — заїзд до 27точки так і не був знайдений. Чи то десь ми таки не знайшли дорогу, чи все ж таки навесні ще не було городу, в який постійно впираласянаша машина…
На під'їздах до 30-ї точки знову щось почало постукувати, ляскати ідивно поводитися. Згадавши, що майстерня в неділю працює до 4-х (мизаздалегідь запитали), а вже 3 години дня - вирішили не ризикувати.До Києва ще добиратися треба, а в неділю ввечері навряд чи вдастьсязнайти щось, що працює в плані чергового ремонту. Тому, зупинившисьна життєрадісному смайлику точки №30, ми вирулили назад на дорогу івирушили додому :)
Фінальна точка нашого мікро-трофі :)
Разом:невзятими залишилися точки 26-27 та 31-36. Схоже, що післяповернення з походів буде ще одна поїздка!
"їхати далі можна тільки на заблокованому диференціалі… Ось вона —підступна точка 17! варіанті Тидре на трасі далі робити нічого.
Нам пощастило — знайшлася працююча майстерня і поряд — магазинчикіз запчастинами! Пішла купила новий шрус. Зняли колесо, подивилися…І пішла я по нову піввісь… Виявилося, що в нас зламалася піввісь. 2години роботи - і машина як нова! Не рахуючи крила ))
Ніч — пригоди продовжуються!
Ми повертаємося на трасу і продовжуємо збирати крапки. Темніє, продовжуємо гасати через підсохлі болота і очерет. Починається дощ.Згадуємо, що ще треба ж ставити табір і готувати їсти. Приймаєтьсявольове рішення рухатися до місця ночівлі.
Навесні взяти цю точку було б набагато складніше. Особливо -виїхати назад :)
Вранці продовжуємо траплятися. Зібрати вдалося не все — заїзд до 27точки так і не був знайдений. Чи то десь ми таки не знайшли дорогу, чи все ж таки навесні ще не було городу, в який постійно впираласянаша машина…
На під'їздах до 30-ї точки знову щось почало постукувати, ляскати ідивно поводитися. Згадавши, що майстерня в неділю працює до 4-х (мизаздалегідь запитали), а вже 3 години дня - вирішили не ризикувати.До Києва ще добиратися треба, а в неділю ввечері навряд чи вдастьсязнайти щось, що працює в плані чергового ремонту. Тому, зупинившисьна життєрадісному смайлику точки №30, ми вирулили назад на дорогу івирушили додому :)
Фінальна точка нашого мікро-трофі :)
Разом:невзятими залишилися точки 26-27 та 31-36. Схоже, що післяповернення з походів буде ще одна поїздка!
")
Вранці продовжуємо траплятися. Зібрати вдалося не все — заїзд до 27точки так і не був знайдений. Чи то десь ми таки не знайшли дорогу, чи все ж таки навесні ще не було городу, в який постійно впираласянаша машина…
На під'їздах до 30-ї точки знову щось почало постукувати, ляскати ідивно поводитися. Згадавши, що майстерня в неділю працює до 4-х (мизаздалегідь запитали), а вже 3 години дня - вирішили не ризикувати.До Києва ще добиратися треба, а в неділю ввечері навряд чи вдастьсязнайти щось, що працює в плані чергового ремонту. Тому, зупинившисьна життєрадісному смайлику точки №30, ми вирулили назад на дорогу івирушили додому :)
Фінальна точка нашого мікро-трофі :)
Разом:невзятими залишилися точки 26-27 та 31-36. Схоже, що післяповернення з походів буде ще одна поїздка!
")
Вранці продовжуємо траплятися. Зібрати вдалося не все — заїзд до 27точки так і не був знайдений. Чи то десь ми таки не знайшли дорогу, чи все ж таки навесні ще не було городу, в який постійно впираласянаша машина…
На під'їздах до 30-ї точки знову щось почало постукувати, ляскати ідивно поводитися. Згадавши, що майстерня в неділю працює до 4-х (мизаздалегідь запитали), а вже 3 години дня - вирішили не ризикувати.До Києва ще добиратися треба, а в неділю ввечері навряд чи вдастьсязнайти щось, що працює в плані чергового ремонту. Тому, зупинившисьна життєрадісному смайлику точки №30, ми вирулили назад на дорогу івирушили додому :)
Фінальна точка нашого мікро-трофі :)
Разом:невзятими залишилися точки 26-27 та 31-36. Схоже, що післяповернення з походів буде ще одна поїздка!
Коментарі1
Проблема з ручником чудово лікується укороченням пружинок троса, які заходять у задні механізми, тому що при піднятті ручника ці пружинки стискаються і перетворюються на обмежувачі ходу!