Доробка підлокітника 2. Висувний.

Як я вже писав раніше в машині мене влаштовує все, ну практичновсе.
Однією з "але" був короткий підлокітник. Для комфортного йоговикористання мені не вистачало буквально див. 5-10.Через це я десьпів року тому трохи "поколхозив" на цю тему шляхом встановленнядовшої кришки від універсального.
Однозначно стало зручніше. Рука відпочивала.
Але тепер стало трохи незручно користуватися ручником.Вірніше колитрос трохи розтягнувся, а колодки підтерлися довелося більше йогозатягувати, при цьому доводилося трохи піднімати кришкупідлокітника.
Загорівся я зробити висувний/регульований підлокітник, як намашинах вищого класу.
На просторах інтернету схожого нічого не знайшов, тому представляюсвій можливо трохи колгоспний варіант:Особливо розписувати нічого, все гранично просто і видно на фото

Усі необхідні матеріали взяв від корпусу універсальногопідлокітника, що залишився

Додатково докупив у будмагазині 2 санки, 2 куточки і 1 дерев'янурейку.
< /Куточки потрібні щоб кришка не ерзала по сторонах. Замість нихможна використовувати будь-що. Потрібно було трохи далі прикріпитизавісу кришки щоб не було щілини. У майбутньому обов'язкововиправлю. Але поки так Важель кпп на нейтралці
Важіль кпп на 4 передачі. Зазор між важелем і підлокітником близько1, 5см.
От мабуть і все. Далі заднього положення я під нею закріпивмаленький обмежувач.
— під час руху самостійно не їде. У крайньому положенні санки як бифіксуються (особливо не розбирався як), якщо почнуть, то придумаюфіксатор (додам фото)
— важіль кпп ні як не заважає.

Після такого доопрацювання руці стало ще зручніше. Передачіперемикаю лише пензлем. І ручнику тепер нічого не заважає.; ))