Довго шукав цей екземпляр. Багато переглядів і на багато надивився. Зідзвонившись із власником, наступного дня поїхав дивитися. Переді мною стояла Вєрка, чи то зеленого, чи то синього кольору; вірніше, в тіні вона синя, на сонці зелена. Оглянув: пороги, арки без слідів іржі, оздоблення салону не затягнуте, сидіння не рвані, стеля не затерта, не прокурена. Заліз у яму і, о диво, ціла, ні натяку на гниль, що мене трохи вдихнуло. Ланжерони навіть без жодної латки, все дно залито, двері всередині залиті. Єдине, що збентежило, дренажні пробки в підлозі трохи висохли і почали хитатися. Коротше, поторгувався я з власником і за 4600 американських забрав її. Потім, звичайно, поїхали знімати з реєстрації і ставити на облік. Так як це перша машина, думаю, вчитися їздити мені вистачить.
Комплектація трохи нудна: АБС, ГУР, подушка безпеки, електронне табло годинника та температури. Пригнав я її додому, так як гаража не маю, ставив у діда в гаражі. На подвір'ї зима, снігу намело по коліно, вирішив зайнятися трохи машиною. Замінити пробки в підлозі: зняв сидіння, ковролін, поміняв пробки і думаю, а не залити мені пороги, якщо вже все розібрано. Так і зробив. Взяв графітного мастила, відпрацювання, все це в балон, балон нагрів паяною лампою, накачав 4 атм і через шланг під тиском залив у пороги. Думаю, іржавіти після такого не буде. Підлогу так само залив розтопленою графіткою і застелив мішковиною в два шари, а потім уже ковроліном.
Закінчив, думаю, підготую до сезону ходову. Перше, що впало в око, висота машини: низька вона дуже. На задніх пружинах виток об виток уже бився, ось і замінив їх на каябовські перемінного перерізу. Машина помітно піднялася, довелося міняти передні, взяв від дизеля. Тепер кліренс тішить око. Так само відразу було замінено масло, фільтр, ролик, ремінь, помпу. Надалі ще багато чого думаю доробити.











