А ось і даний апарат на якому я зараз їжджу, автомобіль купивбатько в 2012 році, на той час була гармата, хоча і до цього дня унеї найкрасивіший дизайн:дзеркала переходять у капот, це простогеніальна ідея, зараз такого не зустрінеш. Автомобіль впринципідобре їде нормально, швидкість набирає плавно, але природно є імінуси, це кліренс, вона дуже низька, вантажі на ній особливо неповозиш, 4 людини сідають і вона починає терти вже глушником нанерівностях, зрозуміло можна в пружини проставки поставити, але ядуже не любитель колгоспу, та й їздити по ґрунтовці автомобіль нерозрахований.
Після недавніх трагічних подій, батько вмирає…
…я місяць не відкривав гараж, але потім таки зважився відкрити, визнаєте, гараж він як музей, всякого цікавого, на полицях, на столі, на стінах — постери, машинка без жодної порошинки, я все так ізалишив до цього дня.
Батько дивився за автомобілем, як за своїм дітищем, інструменти всіпідписані, леєчки різні теж, коли відкручував клем на акум клавшматочок гумової пластини, а зверху клему, виїжджав тільки увихідні або якісь справи, а так що б щодня — то ні, казав: "навіщопсувати автомобіль". Взагалі дякую і за цю невелику історію!
