Люблю машини з родзинкою, коли є якась унікальна особливість, притаманна тільки даній марці чи моделі, історія, дизайн. Такі автомобілі "чіплюють". Безсумнівно, Москвич 401 один з них.
Мій Москвич, можна сказати, наймолодший з цих стареньких, оскільки він останнього року випуску (1956). Окрім більш сучасного мотора (35 л.с. замість колишніх 26) він придбав цілу низку поліпшень: посилений кузов, серйозніший антикорозійний захист і дрібні технічні доробки.
Прикладу максимум зусиль, щоб якісно відреставрувати машину, максимально зберігаючи всі її "родзинки": чудовий дизайн, дуже надійний і тихий мотор, унікальну передню підвіску ДюБонне, важіль перемикання передач на рульовій колонці, пружинні дивани та багато іншого.
Займатися цією машиною для мене одне задоволення. Процес відволікає від сучасного ритму життя, що збожеволів, над ним витає "дух часу".
При розбиранні салону була виявлена цікава річ - підкова. Це на удачу!













