Дуже люблю MINI і mini. Взагалі філософія цих авто мені дуже близька. Я, як людина з досить розвиненим естетичним смаком, впевнений, що R56, R57, R55 — одна з найкрасивіших машин у бюджеті до 100 к. Я дивився декілька варіантів R50 як першу свою машину (перед гольфом), але не склалося. Я, не знаючи, що з 2010 по 2013 в них ставили БМВшні дизеля N47.
Як підсумок, вимоги після гольфу були простими: дизель, Європа, не ВАГ, безрамні 2 двері, бюджет — 10к рік і молодше. Вилилося це у 2 варіанти: R56 на N47 і копійка БМВ на N47. За бюджетом — це найнижчий ринок, найубитіші відра з овер пробігами, але я був до цього готовий. Естет усередині мене більше не хотів сідати за кермо Оксани (я так назвав Плюса). Потрібно було попаритися, щоб у купі лайна знайти ту саму цукерку після урагану.
Єдиний дизельний міні, який я зміг знайти в Україні на той момент (літо 2018), опинився тут. БЖ GoshaSTI був прочитаний мною раз 6, а може і 106. Такі варіанти називають "биток з Європи". Я зрозумів, що Ігорю вона була як іграшка — як брелок до його Інфініті. Він тільки замислювався про продаж і майже не готував авто.
Отже, "биток з Європи"... Але за мого бюджету це був ідеальний биток - після вандалізму - нічого серйозного, без стапеля (може бути). Написав повідомлення у стилі: "а якби продавали, то за скільки?". І понеслася: безсонні ночі, думки, роздуми. Коротше, не встиг продати гольф і отримати за нього гроші — вже домовлявся про зустріч. Наступного дня попрощався з Оксаною (до речі, забрав її дуже хороша людина, теж Сашко) і привітався зі свободою.
У вихідні дивився Синього. Коротше, кохання з першого погляду. За ці гроші - ідеально. Зрештою, зустрічайте - мій новий домашній автомобіль - MINI One D 2010. Схожий на брудного, бездомного, побитого, але все-таки розкішного пса. Але я його полюбив таким. Підлікуємо, почистимо, помиємо, нагодуємо, і він буде вірний мені так, як і я йому. А шрами треба поважати – це його історія. Сподіваюся, моя любов до нього взаємна. Тепер ти вдома, пес.












