Купив я її зовсім випадково. Спочатку хотів авто побільше імісткіше. Придивився 626 Мазду 87 року "у відмінному стані" - зіслів господаря. Він взагалі розхвалював її як міг - "не бита ", "нефарбована", "їздив дідусь" і т.П ... Вирішили поїхати і дивитися -а раптом пощастить? ! Але, не особливо вірячи його словам, по дорозіна оглядини ми з другом моніторили простори інтернету на предметавтомобілів в населених Таких виявилося дуже небагато через те, щоколо пошуків було обмежене тільки японцями і скромним бюджетом в2500$. Іншому і не скажеш Не про це мова.
Їхали ми через одне містечко, в якому продавалася 323 Мазда 1993року, тридверка з двигуном 1, 3 л. Бордового кольору. Я не хотіввитрачати час на неї - маленька "встань я сяду" не викликала в менебажання не те що купувати, а навіть дивитися на неї. Але другнаставав і все-таки вмовив заїхати і глянути - все одно по дорозі.Побачивши її наживо, я був здивований! Не така вона й маленька. Азаглянувши в салон, я взагалі був вражений тому яка вона просторавсередині. Вона починала мені подобається) Оглянули зовні. Змінусів — на лобовому тріщині від камінця, ліва фара тріснута, анад нею трохи подряпане крило. З плюсів — кузов без іржі та ознакремонту, литі диски на 14", електролюк… Завели. Послухали мотор.Сіли. Прокотилися. Супер! Дуже сподобалося. Але я був розгублений.Їхав то я за "великою" машиною…
Подивилися і поїхали далі, але вже без того ентузіазму, що був напочатку, їхати не хотілося, захотілося її купити вже відразу, аленас чекали показати 626. І ми поїхали дивитися. Чекала не 626-а, аповне гуано. Я цьому навіть зрадів)) Відразу ж зателефонувалигосподареві 323-й і сказали йому що їдемо забирати йогокрасуню)
Ось так, несподівано я став щасливим власником Мазди 323.
))
