Ні коли до ладу не був фанатом авто світу, але якось, післяперегляду одного-двох (а може і 20ти, як це буває) ютуб роликівперед сном, як то, раптово усвідомив, що для повного щастя мені невистачає чогось біля преміального на чотирьох колесах, причомуТЕРМІНОВО! І ось, після тривалих метань від одного бренду до іншоговибір упав на Lexus:красивий, надійний, юркий і відносно жвавий, недорогий - і головне, на відміну від інших він справді запалював, чищо, вогонь у моєму серці. – це та ще пригода… Пошуки затягнулися накілька місяців щоденного моніторингу торгових майданчиків таопитування друзів, розглядалися навіть варіанти змотатися закордон, оскільки пропозиція на внутрішньому ринку обмежувалася 5машинами сумнівної якості (оскільки висіли вони там місяцями).одного прекрасного лютневого вечора продажу з'явився ВІН –американець, "повний фарш", 70 тис миль, хоч і грудень 2007-гороку, але судячи з фото та опису у відмінному стані. І щонайголовніше, оголошення було складено нетипово для "перекупів".Через 3 хвилини вивчення – дзвінок з продавцем, ще через 5 хвилинквиток на експрес до Києва “в кишені”, замовив фахівця злакофарбового, подзвонив місцевим друзям для підстрахування і вдорогу. Далі все відбувалося оч. Швидко:продавець - звичайниймолодий пацан "як ти і я"; лакофарбове – рідне; документи –порядок; салон – доглянутий; перевірка у дилера – всі норми; поліція; їду задоволений додому вже на обновці. На все пішло трохименше половини дня. По приїзду до Харкова, відігнав місцевимофіціалам щоб прошерстили машинку від і до, а також поміняли всірозхідники, і рідини - залишивши на сервіс трохи більше 1, 5 тису.О. (всілякі втулки, пильовики, свічки, помпа, датчик рівнякузова, молдинги і т.П.) Ймовірно мені замінили надто багатозайвого, але чому б і ні :)
<
З тих пір їжджу і радію (тО у офіціалів кожні 5 тис. Км)
З далеких відстаней мотався пару разів у Крим, і один раз доНімеччини (розправив усі циліндри на автобанах)
За рік володіння можу сміливо сказати — дуже задоволений!
