Ніколи до ладу не був фанатом авто світу, але якось, після перегляду одного-двох (а може і 20-ти, як це буває) роликів перед сном, раптово усвідомив, що для повного щастя мені не вистачає чогось біля преміального на чотирьох колесах, причому ТЕРМІНОВО! І ось, після тривалих метань від одного бренду до іншого, вибір упав на Lexus: красивий, надійний, юркий і відносно жвавий, недорогий - і головне, на відміну від інших, він справді запалював вогонь у моєму серці. Це та ще пригода… Пошуки затягнулися на кілька місяців щоденного моніторингу торгових майданчиків та опитування друзів. Розглядалися навіть варіанти змотатися за кордон, оскільки пропозиція на внутрішньому ринку обмежувалася п’ятьма машинами сумнівної якості (оскільки висіли вони там місяцями).
Одного прекрасного лютневого вечора продажу з'явився ВІН – американець, "повний фарш", 70 тис миль, хоч і грудень 2007-го року, але судячи з фото та опису, у відмінному стані. І що найголовніше, оголошення було складено нетипово для "перекупів". Через три хвилини вивчення – дзвінок з продавцем, ще через п’ять хвилин квиток на експрес до Києва “в кишені”, замовив фахівця з лакофарбового, подзвонив місцевим друзям для підстрахування і в дорогу. Далі все відбувалося дуже швидко: продавець - звичайний молодий пацан "як ти і я"; лакофарбове – рідне; документи – в порядку; салон – доглянутий; перевірка у дилера – всі норми; поліція; їду задоволений додому вже на обновці. На все пішло трохи менше половини дня.
По приїзду до Харкова, відігнав місцевим офіціалам, щоб прошерстили машинку від і до, а також поміняли всі розхідники і рідини - залишивши на сервіс трохи більше 1,5 тис у.о. (всілякі втулки, пильовики, свічки, помпа, датчик рівня кузова, молдинги і т.п.). Ймовірно, мені замінили надто багато зайвого, але чому б і ні :) З тих пір їжджу і радію (ТО у офіціалів кожні 5 тис км). З далеких відстаней мотався пару разів у Крим і один раз до Німеччини (розправив усі циліндри на автобанах). За рік володіння можу сміливо сказати — дуже задоволений!
















