На грунті істеричних криків про те, що таке добре і що такепогано, щодо новинки від АвтоВАЗ - LADA Vesta; мене потягнулозгадати про один дуже кумедний випадок у моєму житті - період колив сім'ї виявився ще один ВАЗ. Скажу відразу, Ви можете підписатисяна цей бортовик, тому що я його заповнюватиму записами з життяцього авто в минулий час, нарешті, Дойду до продажу і на цьому всізможуть сміливо відписатися, тому що примітного більше нічого нестане бо більше знати такого виробника і юзать його дітища я не маюнаміру. Саме цей екземпляр мене переконав повною мірою.
А тепер черпнемо трохи історії… Ішов 2009 рік, ставало ясно, щодев'ятка себе відкатала… І для мене вона стала повільною в ралі, івзагалі кузов після п'яти років експлуатації починав де не депробиватися іржею. Постало питання нового автомобіля для сімейнихцінностей, а саме — перевезення собаки, сім'ї на пікнік та інше…Виграшним тут був однозначно універсал. Я наполягав на виборіживого рестайлового 405 break, а можливо й навіть 406, невиключався і ВХ… Але мій компаньйон у цьому питанні — маман буланепохитною. Її тоді мучила ідея, що машина має бути новою і точка.З нових, з невеликим підсмоктуванням кредитних коштів з банкувимальовувався знову-таки ВАЗ. Якраз за рік до цього мійодногрупник і старий товариш купив собі 2112 доплативши 500 $ щобце був саме тольятінець. Ще дивлячись за Тохіним досвідом, янапружувався як електрика і чув, що з дев'яткою просто трапивсядикий фарт нам, але маман була непохитна. Зрештою у мене залишаласяще 21093 та СГ. Тож я був за себе спокійний. При цьому в планахстояла заміна дев'ятки на 309.
Так що у грудні 2009 року відбулася покупка.
