Моя перша машинка "біла лялечка"... Кажуть що ніколи в тебе небуде таких яскравих емоцій від машини як від твоєї першої, жоднанаступна тобі цього відчуття не подаруй -і я з цим повністю згоден— це було щось думаю багато мене підтримають.Як би не було смішноале я ніч напередодні покупки не спав в очікуванні ранку щоб уженарешті поїхати за нею.))))
Купил я її в березні 2010р. "тюнізі" і т. Д. Увага впала наакуратну, без всяких прибамбасів 08))) навіть можна сказати зовсімпорожню--- ось вона - сама.Продавав її мужичок лат 50-55поспілкувавшись з ним ми зрозуміли що це не який- то барига агосподар у якого вона вже більше 10. На будь-яке питання по машинівін міг дати ясну і чітку відповідь (що коли змінювалося і т.Д.)без прикрас - сам вказав на пару недоліків по машині не намагаючисьприховувати реальний стан машини . А коли він дістав блокнот "бортовий журнал" із записами всіх ремонтів розписаних за датами, ціною, кілометражем за останні 10 років я взагалі мало не впав)) (до речі його я потім і продовжував вести, при продажі залишивславному власнику, а собі на іншу машину теж завів блокнотик -корисна штука до статі).
Загалом машинка нам сподобалася, ми пробили її, дали завдаток ідомовилися на сл. День забрати машину.
Так я став володарем усіма обсираного і ненависного "тАЗА" хоча яїї такою не вважаю. Загалом машина нормальна, як для першого авто явважаю, що це дуже вдалий варіант. З нею я багато чого зрозумів ібагато в чому розібрався щодо автомобілебудування (чого нам навітьне пояснювали на парах у Політеху). Були звичайно й ремонти, алевона мене ніде не підводила — завжди довозила мене додому цілістюта безпекою. Багато хто каже що ВАЗ сипеться на очах… але вибачте здуру можна і х…й зламати. Своєчасне обслуговування тапопереджувальні ремонти завжди тримали її у бойовому строю. Якщо тине білоручка і руки ростуть з правильного місця, то самому можнавсе робити без нічого. .)))
З нею мене пов'язують багато приємних подій у житті, можна сказатия міцно прив'язався до неї на 4 роки. І навіть коли купив собі іншумашину, і намагався її продати, то вона ніби не хотіла опуститимене (дуже важко її продав ішла, хоча вже був налаштований віддатидитину).
Тільки виставив її на продаж — перегорів клапан … ремонт головки.Знову виставляю на продаж ... Задир поршневого пальця по циліндру... - капітальний ремонт двигуна із заміною блоку. Мені навіть другговорив "відпусти ти її вже ... Відпусти"))) І ось нарешті все булозроблено - вона запрацювала просто як по нотах, і через пару дніввона знайшла собі нового власника.
>
У жодному разі не хочу говорити як деякі "слава Богу позбувся" такяк вважаю що машину треба віддавати з чистою душею, адже вонавозитиме людей і не хотілося б передавати замість неї негатив.Новому її власнику все пояснив, показав, розповів (щоб не ґвалтувавмашину поки що на обкатці), дав купу старих запчастин, які можутьще в чомусь стати в нагоді, комплект майже нової зимової гуми надисках. Ось так я з нею і розлучився. Сподіваюся може ще її побачуколись у місті в такому ж бадьорому стані. Вірою таправдою.
PS На фото стан машини перед продажем
