Емоції трохи подутихлі, хочеться щось швидше або новіше. Мені те, що мені так потрібно — свободу, куди я вже на ній тільки не їздив. Скрип даху - переможений. Підшипники - переможені. З'явився цвіркун десь під переднім склом, ось поки думаю, що з ним робити. Якось ніби трохи підносилося сидіння водія, але тільки якщо дуже добре придивитися - кайф влітку. Динаміка - мені вистачає. Комфорт - хоч відбавляй. Дизайн - не набрид. Витрата — не скаржуся, дуже рідко буває більше 10 л. А, забув — у мене тепер на передньому капоті є чорна матова смужка з написом I (love) Security Systems.
Підсумок: продавати не хочу. Плюсів більше ніж мінусів, машина мене повністю влаштовує. Альтернатив поки за такі гроші я не бачу, єдиний авто, який дуже порадував і сподобався, це новий GS 450h, але за ті гроші, що за нього хочуть, нехай самі на ньому по автосалону катаються.
Купив. Ніхто не знав, що я збираюся купувати машинку, тому всі були трішки у шоці, особливо майбутній тесть. За день до покупки ми з ним обговорювали тест-драйв Сонати та її порівняння з іншими авто в одному з автомобільних журналів і вирішили, що машинка однозначно класна. Сюрприз вдався!
Поки їхав із салону ввечері по пробках, не знав, куди ховатися в машинці - всі дивляться на неї, а салон-то нетонований, загалом було незатишно, але зараз вже звик. Колір узяв бордовий, як і у моєї Лачетті, на бордовій шкірі, виглядає навіть дуже і дуже! Виявляється, вибрати машину навіть за наявності грошей дуже важко. Скажу відразу — мій вибір зупинився на новій Сонаті з двигуном 2.4 у найповнішій комплектації.
Вибирав довго, із претендентів були: Камрі, Теана, Акорд, Соната, Легасі, Інсигнія. Тестив усі машини, крім Теани — в неї просто сів і зрозумів, що не моє — надто багато і багато. Камрі відпала через ціну і трохи застарілості, т.к. машина випускається з 2006 року і їх у нас уже в країні не менше, ніж Ланосів, плюс воно корабель, а я хотів щось із більш жорсткою підвіскою. Легасі дуже сподобалася, плюс повний привід, але салон якийсь дубовий, загалом не моє. Інсигнія - необґрунтовано дорого. Обидві машини тестдрайвилися по 3 рази. Акорд хотів брати в комплектації екзек'ютів 2.0, Сонату хотів у фулі з 2.4 двиглом.
В якійсь темі я вже відписав, чим не сподобався Акорд, але хочу сказати, що машина класна і коли сідаєш у неї, пахне… якістю — дуже доречно зроблено. Але в результаті взяв Сонату. Чому: дизайн просто виносить мозок, ось ви кажете біла… біла, а ви бордову бачили? Потім викладу фотки, гляньте. Салон був доступний також на бордовій шкірі, зараз у мене на вигляд спорт-кар, а їде як Е-клас. Двигло 2.4 при цьому досить економічний — за 168 км пробігу із пробками сьогодні з ранку на мосту метро — середня витрата 9.5 літрів на сотню. Місця ззаду просто сила-силенна. Скляний дах — це щось, можливо, я ним навіть не користуватимуся, але сьогодні з ранку їхав, світило сонце, моїй головній пасажирці дуже сподобалося. Купа будь-яких систем, я навіть назв не пригадаю. А перестав взагалі сумніватися, коли побачив машинку, замовлену мною, вже пригнану на стоянку салону, у мене трохи серце не зупинилося!

















